Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 липня 2021 р. Справа№200/9222/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов
ОСОБА_1
до відповідача Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
Донецької області
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274, юридична адреса: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6) про визнання протиправними дії щодо невиплати заборгованості та щомісячної пенсії за віком, зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії за віком.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274, юридична адреса: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6) про визнання протиправними дії щодо невиплати заборгованості та щомісячної пенсії за віком, зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії за віком задовольний повністю.
Позивач надав заяву про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Як встановлено судом, під час розгляду справи не розглянута вимога щодо здійснення нарахування та виплати пенсії за віком на загальних підставах - без застосування законодавства, що регулює питання соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяву про розгляд справи за його участю не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд розглядає заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.
Разом з тим, позивачу безпідставно не виплачується пенсія за відповідний період.
При цьому відповідач помилково вважав, що виплата пенсії повинна відбуватися з урахуванням законодавства, що регулює питання соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Посилання відповідача на нормативно-правові акти, які регулюють питання виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованих територій, та перелік документів, які необхідно надати позивачу для подальшої виплати пенсії, а саме довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або лист-відмову у її видачі відповідним органом, є неприйнятними, оскільки органом Пенсійного фонду України не враховано, що позивач, хоча і змінила місце проживання з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, на підконтрольну українській владі територію, зареєструвавши відповідні зміни, між тим, вона не вчиняла передбачені законодавством дії для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а тому не набула статусу внутрішньо переміщеної особи (ст. 1, ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"), як помилково вважав відповідач.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що орган Пенсійного фонду України безпідставно застосував до пенсії позивача законодавство, що регулює питання соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, що призвело до порушення пенсійних прав позивача, а саме припинення виплати пенсії.
Враховуючи наведене, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача такі дії суб'єкта владних повноважень щодо застосування до пенсії позивача законодавства, що регулює питання соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, тому порушені права підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату позивачу пенсії з дня припинення її виплати зі сплатою заборгованості по ній на загальних підставах - без застосування законодавства, що регулює питання соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Зобов'язати Селидівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 04.10.2014 року на загальних підставах - без застосування законодавства, що регулює питання соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та сплатити заборгованість за весь період.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Т.В. Давиденко