Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
07 липня 2021 р. Справа №200/7911/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного Чекменьова Г.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання вчинити певні дії,
24 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 29 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом обґрунтованих пояснень щодо обставин пропуску строку звернення до суду та доказів на їх підтвердження.
02 липня 2021 року від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яку позивач повторно мотивує правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 року у справі №1840/3344/18. Зазначає, що лише розгляд справи по суті може з'ясувати момент настання права у позивача на призначення пенсії та правомірність дій відповідача при відмові у призначенні пенсії. Представник позивача також посилається на продовження строків в період карантинних обмежень та транспортними обмеженнями в місті Маріуполь, де мешкає позивач, що спричинило перешкоди для звернення за правничою допомогою.
Заперечень щодо правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19 та долучення доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Розглянувши подане клопотання суд зазначає наступне.
В постанові від 21 лютого 2018 року по справі № 346/3696/17 (К/9901/8643/18) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 72363376).
Також Верховний Суд в постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 504/1937/16-а (№ К/9901/34220/18) зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
В постанові від 11 липня 2019 року по справі № 0940/1181/18 (адміністративне провадження №К/9901/4737/19) Верховний Суд наголосив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху, судом розглянута правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 року у справі №1840/3344/18 та роз'яснено про необхідність зазначення поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів на їх підтвердження.
Отже, єдиними непереборними підставами пропуску строку звернення представник позивача зазначає про транспортні та карантинні обмеження.
З цього приводу, суд зазначає, що Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» доповнено Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, процесуальні строки, в тому числі строк на звернення до суду, були автоматично продовжені на строк дії карантину.
Надалі, 17.07.2020 року набув чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його у наступній редакції.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Тобто, у відповідності до зміненої норми процесуальні строки продовжуються не автоматично, а поновлюються за відповідним клопотанням учасника справи.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, процесуальні строки, які були продовжені на час дії карантину, закінчуються через 20 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 731-IX.
Частиною першою статті 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Закон № 731-IX набрав чинності 17.07.2020 року, у зв'язку з чим 20-денний строк, встановлений пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, розпочинається з наступного дня, а саме: з 18.07.2020 року та, відповідно, останнім днем такого строку є 06.08.2020 року.
Таким чином позивач повинна була звернутися до суду із заявою про поновлення процесуального строку з цієї дати. Які саме транспортні обмеження та в період якого саме часу обмежували позивача щодо звернення за правовою допомогою, представником також не уточнено, будь-яких доказів не надано.
Натомість, з пояснень позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду випливає, що ним впродовж півтора року не здійснювались будь-які заходи, які б свідчили про намір дізнатися про свої права та вчинити дії щодо їх захисту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не наведено поважних причин, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких об'єктивних перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 82997968).
За таких обставин, через відсутність надання обґрунтованих доводів та відповідних доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення з цим позовом, суд дійшов висновку про невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З наведених підстав позовна заява підлягає поверненню позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала складена та підписана 07 липня 2021 року та набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов