Дата документу 08.07.2021 Справа № 554/6210/21
Іменем України
08 липня 2021 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А.Г. за участю секретаря судового засідання Кіяшко К. В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 124 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Магнітогорська Челябінської області РФ, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, пенсіонера, одруженого, РНОКПП № НОМЕР_1
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
1.1. 23 червня 2021 року, близько 09 год 30 хв, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ЗАЗ 11027-04» д. н. з. НОМЕР_2 та рухаючись по вулиці Європейська в м. Полтаві, при перестроюванні та переїзді з однієї смуги руху на іншу, в порушення вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху України (далі - Правил), не надав переваги в русі автомобілю FIAT DOBLO д. н. з НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався в попутному напрямку по цій же вулиці, на тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, та скоїв зіткнення з ним, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ІІ. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
2.1. Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 , як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто за статтею 124 КУпАП.
ІІІ. Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
3.1. Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, тобто користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та показав, що в зазначений день і час, на автомобілі «ЗАЗ 11027-04» д. н. з. НОМЕР_2 він рухався за автомобілем FIAT, який об'їхав автомобіль, що стояв на смузі його руху, і знову повернувся на смугу, по якій їхав до цього, а він в цей час, продовжуючи рух за вказаним автомобілем, намагався, обігнати його та переміститися на ту ж саму смугу, по якій той продовжував рух. І коли виконував цей маневр, то відчув, що інший автомобіль допустив зіткнення з ним, вдаривши в правий бік його автомобіля. Зупинившись та вийшовши з автомобіля, він побачив, що це був автомобіль FIAT DOBLO д. н. з НОМЕР_3 . Вважає, що саме водій останнього автомобіля винен у вчиненні ДТП, а тому просить виправдати його та закрити справу за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
IV. Релевантні джерела права й акти їх застосування
4. Конституція України
4.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
V. Кодекс про адміністративні правопорушення України
5.1. Стаття 7. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
5.2. Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
5.3. Стаття 251. Докази
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
5.4. Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
5.5. Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
VI. Правила дорожнього руху затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року
Пункт 10.3. У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
VІІ. Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
7.1. Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали, додані до протоколу, суд приходить до висновку про доведеність вини останнього у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, виходячи з наступного.
7.2. Під час складення протоколу ОСОБА_2 давав аналогічні пояснення, підтверджуючи при цьому факт переміщення автомобіля під його керуванням на смугу руху, по якій паралельно з ним рухався автомобіль FIAT DOBLO д. н. з НОМЕР_3 , пояснення про що було досліджено в суді (а. с. 4), яке суд приймає до уваги як доказ по справі.
7.3. Потерпілий ОСОБА_3 , чиї пояснення були досліджені в суді (а. с. 3), підтвердив факт скоєння порушником ДТП за вищевикладених обставин. При цьому наголосив, що він, рухаючись по правій крайній смузі руху на автомобілі FIAT DOBLO д. н. з НОМЕР_3 , перед тим, як виконати маневр повороту праворуч, зупинився перед поворотом, оскільки там стояв інший автомобіль. Саме в цей час відчув удар в ліву передню частину свого автомобіля «ЗАЗ 11027-04» д. н. з. НОМЕР_2 , який до цього рухався по паралельній смузі.
7.4. В ході огляду місця ДТП зафіксований факт його вчинення, місце зіткнення та розташування автомобілів на ньому, про що свідчить схема до протоколу огляду місця події (а. с. 2), яку суд приймає до уваги як доказ по справі. Аналізуючи розміщення транспортних засобів на схемі, напрямків їх руху та місця зіткнення, суд констатує, що автомобіль FIAT DOBLO д. н. з НОМЕР_3 рухався по крайній правій смузі, на якій і сталося його зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 11027-04» д. н. з. НОМЕР_2 , який переїжджав з паралельної смуги на смугу його руху, переміщаючись при цьому під кутом, та створюючи перешкоду для його подальшого руху, незважаючи на те, що транспортний засіб під його керуванням перебував праворуч і відповідно до п. 10.3 Правил мав перевагу в русі.
7.5. Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, суд, крім наведеного вище, виходить також з змісту п. 10.3 Правил, яким встановлено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
7.6. Ці вимоги Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 були грубо порушені, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. В зв'язку з цим суд критично оцінює показання порушника, вважаючи їх надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Аналізуючи їх зміст у сукупності з іншими доказами по справі, суд зазначає, що порушник ОСОБА_2 фактично визнає обставини вчинення правопорушення, яке йому інкримінується, так як про це вказується в протоколі, але наголошує на своїй невинуватості в цьому безмотивно констатуючи це як власне переконання, яке на досліджених судом доказах не ґрунтується. Тому його пояснення суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене.
7.7. Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що ОСОБА_2 , порушивши п. 10.3 Правил, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
7.8. При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності за порушення Правил, ступінь його вини, поведінку під час ДТП та після нього, і вважає, що на нього повинно бути накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
7.9. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн, які підлягають стягненню з правопорушника.
Керуючись статтями 283 та 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддати його адміністративному у виді штрафу п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір 454 грн. на користь держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя А. Г. Савченко