Справа №752/3566/20
Провадження № 2/752/1902/21
Іменем України
30.03.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
за участі секретаря - Оджубейської Д.І..
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди,
позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з останнього 116 582,23 грн., з яких: 103 582,23 грн - матеріальні збитки, 3000,00 грн - витрати на оцінку, 10 000,00 грн - моральна шкода.
Позовні вимоги обґрунтовані тим. Що ОСОБА_2 27.06.2019 року керував автомобілем БМВ (д.н.з. НОМЕР_1 ), в м.Києві по пр.-ту Голосіївському - вул. А.Бубнова., рухаючись вищезазначеним транспортним засобом не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Шевролет Каптіва (д.н.з. НОМЕР_2 ) , що призвело до пошкодження транспортних засобів та тілесних ушкоджень.
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 12.09.2019, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
25.07.2019 року ФОП ОСОБА_3 складено Звіт за №1724, відповідно до якого вартість збитків завданих транспортному засобу Шевролет Каптіва д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди склала 203 582,23 грн. Вартість послуг з проведення оцінки склали 3 000,00 грн.
29.10.2019 позивач отримав відшкодування шкоди за полісом ОСЦВА у розмірі 100 000,00 грн.
З урахуванням вищевказаного, позивач просить стягнути з відповідача 116 582,23 грн збитків, та 10 000,00 грн моральної шкоди.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 18.02.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 03.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
На момент розгляду справи відповідач не скористався своїм правом на подання письмового відзиву.
Представник позивача в ході судового розгляду підтримав позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просив його задовольнити, посилаючись на наявність невідшкодованої шкоди з боку відповідача з вини якого сталась дорожньо-транспортна пригода, а також наявність моральної шкоди, заподіяної позивачу, в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся за місцем проживання у спосіб, передбачений ст.128 ЦПК України. Судові повістки повернулись до суду без вручення.
На підставі положень ст.280 ЦПК України, в зв'язку з повторною неявкою відповідача в судове засідання, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наданих доказів.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 27.06.2019 року керував автомобілем БМВ (д.н.з. НОМЕР_1 ), в м.Києві по пр.-ту Голосіївському - вул. А.Бубнова., рухаючись вищезазначеним транспортним засобом не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Шевролет Каптіва (д.н.з. НОМЕР_2 ), що призвело до пошкодження транспортних засобів та тілесних ушкоджень.
Внаслідок вищевказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Шевролет Каптіва (д.н.з. НОМЕР_2 ).
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 12.09.2019, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КупАП та встановлені обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, винність дій ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, є доведеною.
Відповідно до матеріалів справи, 25.07.2019 року ФОП ОСОБА_3 складено Звіт за №1724, відповідно до якого вартість збитків завданих ТЗ Шевролет Каптіва (д.н.з. НОМЕР_2 ) внаслідок ДТП склала 203 582,23 грн. Вартість послуг з проведення оцінки склали 3 000,00 грн.
Як встановлено судом, 29.10.2019 Позивач отримав відшкодування шкоди за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі 100 000,00 грн., що не заперечується останнім.
З урахуванням вищевказаного, розмір матеріальних збитків, завданих позивачу, з урахуванням відшкодування шкоди за полісом ОСЦВА у розмірі 100 000,00 грн., становить 103 582,23, вартість послуг з проведення оцінки 3 000,00 грн., що разом становить 106 582,23 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В силу положень ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судового розгляду.
З огляду на викладене вимоги позивача в частині відшкодування розміру матеріальної шкоди підлягають задоволенню.
Звертаючись до суду позивач просить стягнути відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При з'ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
На підставі ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Судом встановлено, що внаслідок ДТП позивач зазнав сильних душевних страждань, оскільки був пошкоджений його транспортний засіб, що призвело до зміни способу життя, необхідності витрачати свій час для врегулювання питання щодо відшкодування завданих збитків, неможливості використання транспортного засобу в інтересах сім'ї.
Однак, на думку суду, при зверненні до суду позивач належним чином не обґрунтував свої вимоги в частині розміру моральної шкоди, яку він просить стягнути з відповідача.
Суд вважає доведеним і таким, що відповідає принципу справедливості та ступеню перенесених переживань, розмір моральної шкоди в сумі 5000,00 гривень.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені належними засобами доказування, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 183, 229, 265, 273, 280 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) відшкодування суми збитків в розмірі 106 582,23 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1165,82 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, на підставі заяви відповідача про перегляд заочного рішення.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя