02 липня 2021 року м. Дніпросправа № 340/4038/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 року
у справі №340/4038/20
за позовом Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради
до Управління Держпраці у Кіровоградській області
про скасування постанови про накладення штрафу,-
Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Кіровоградській області, в якому просило скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №КР1843/383/АВ-КР5558П383ІП-ФС від 02.09.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваної постанови, оскільки виявлені порушення, які станом на момент проведення повторного інспекційного відвідування залишись не виконані відповідно до вимог припису, пов'язані з об'єктивними причинами, зокрема, з арештом коштів підприємства, що у свою чергу унеможливлює здійснити виплату як заробітної плати так і інших соціальних виплат у встановлений законом строк.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про необґрунтованість висновків суду щодо необхідності повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи про накладення штрафу, з огляду на зміни, що внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 до Порядку № 509, відповідно до яких виключено цей обов'язок.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, актом інспекційного відвідування від 02.06.2020 №КР1843/383/АВ зафіксовані порушення КП «Теплокомуненерго» Олександрійської міської ради:
ст.115 КЗпП України щодо виплати заробітної плати працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, а саме: виплата заробітної плати працівникам підприємства за березень, квітень та травень 2020 року на день проведення інспекційного відвідування 02.06.2020 року не проведена;
ч.4 ст. 115 КЗпП України та ст.21 Закону України «Про відпустки» - виплата заробітної плати за весь час щорічної відпустки на підприємстві проводиться пізніше ніж за три дні до її початку, а саме: диспетчеру аварійно-диспетчерської служби ОСОБА_1, згідно із наказу № 56-к від 06.04.2020 нарахована заробітна плата у квітні 2020 в сумі 6000.15 грн. за 15 календарних днів (щорічна відпустка з 18.04.2020 по 04.05.2020) виплата якої на день проведення інспекційного відвідування 02.06.2020 р. не проведена;
ст. 116 КЗпП України щодо виплати при звільненні працівника всіх сум, що належать йому від підприємства, в день звільнення, а саме: ОСОБА_1 при звільнені з посади диспетчера аварійно-диспетчерської служби з 04.05.2020 згідно із наказу № 94-к від 04.05.2020, у зв'язку з закінченням строку договору належні при звільненні їй кошти в сумі 16610,61 грн. на день проведення інспекційного відвідування, 02.06.2020, ще не були виплачені.
02 червня 2020 року інспектором праці винесено припис №КР1843/383/АВ/П, яким зобов'язано директора КП «Теплокомуненерго» усунути виявлені порушення у строк до 02.07.2020.
24.07.2020 з метою перевірки виконання виданого припису відповідачем прийнято наказ №796 та видано відповідні направлення, на підставі яких інспекторами праці проведене повторне інспекційне відвідування підприємства.
За результатами перевірки складений акт інспекційного відвідування №КР1843/383/АВ-КР5558П383 від 29.07.2020, в якому в якому зафіксовано триваючі порушення ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України «Про відпустки» та ст. 116 КЗпП України.
Інспектор праці також встановив, що з 01.04.2020 на всі банківські рахунки підприємства накладений арешт на виконання наказу №912/2555/19 від 16.03.2020, що видав Господарський суд Кіровоградської області (виконавче провадження ВП №61683795), та констатував не виконання вимог припису №КР1843/383/АВ/П, зокрема, його пунктів 2 та 3 у частині встановлених порушень ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України «Про відпустки» та ст. 116 КЗпП України.
На підставі вказаного акту від 29.07.2020 №КР1843/383/АВ-КР5558П383 та встановлених порушень, за результатами розгляду справи про застосування фінансових санкцій, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу №КР1843/383/АВ-КР5558П383ІП-ФС від 02.09.2020, якою на позивача накладено штраф у розмірі 14169,00 грн. на підставі абз.9 ч.2 ст.265 КЗпП України.
Підстави та порядок проведення інспекційних відвідувань позивачем не оскаржуються, також позивач не заперечує по суті встановлених порушень, проте зазначає, що їх не усунення пов'язане з об'єктивними причинами.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з недотримання відповідачем вимог порядку щодо необхідності повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи про накладення штрафу.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 1 ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п. 2 цього Порядку №823 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до п.16, 20 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
За правилами п. 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
За правилами п.27 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Частиною 4 ст. 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що постановою Кабміну України «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 №823 внесені зміни до Порядку №509 та виключено з нього пункти 5-8, пункти 2-4, 9-12 викладено у визначеній постановою редакції.
Відповідно до п. 2 Порядку № 509 у чинній редакції, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі:
- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису;
- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування;
- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відповідно до п. 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до пункту 4 Порядку №509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
Таким чином, Порядок № 509 передбачає можливість розгляду справи та накладення на суб'єкта господарювання штрафу на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису.
При цьому, редакція Порядку № 509 після зазначених змін лише встановлює строк, протягом якого розглядається справа про накладення штрафу та вже не покладає на уповноважених посадових осіб імперативного обов'язку щодо необхідності повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи про накладення штрафу, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.
Слід також зазначити, що це обов'язок не супроводжується певною сумою штрафу та не залежить від тих чи інших факторів, як про це зазначив суд першої інстанції. Означеними змінами законодавець продовжив загальний строк розгляду справи про накладення штрафу та виключив як обов'язкову участь суб'єкта господарювання у розгляді цієї справи так і обов'язок здійснювати уповноваженими особами контроль про своєчасне отримання суб'єктів господарювання повідомлень про час та місце розгляду справи.
Фактичні обставини справи свідчать, що 20.08.2020 листом №15-20-02/3528-20 відповідач повідомив КП «Теплокомуненерго» про отримання акту перевірки від 29.07.2019.
Розгляд справи про застосування фінансових санкцій в порядку статті 265 КЗпП України відбувся 02.09.2020, за результатами прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу у розмірі 14169,00 грн. на підставі абз.9 ч.2 ст.265 КЗпП України.
Вказану постанову направлено позивачу листом від 03.09.2020 №15-20-02/3792-20.
Отже, в діях відповідача щодо розгляду справи та накладення на суб'єкта господарювання штрафу відсутні порушення норм діючого законодавства.
Також слід зазначити, що норми законодавства не встановлюють тих чи інших обставин, які пом'якшують або звільняють суб'єктів від відповідальності, передбаченої абз.9 ч.2 ст.265 КЗпП України, що спростовує посилання позивача на арешт його коштів в якості підстави для звільнення від відповідальності.
Судом першої інстанції під час розгляду цієї справи зроблено висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам, невірно застосовані норми матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позову, внаслідок чого рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 року у справі №340/4038/20 скасувати, прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко