01 липня 2021 року м. Дніпросправа № 640/21851/20
головуючий суддя І інстанції - Сидоренко Д.В.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року в адміністративній справі №640/21851/20 за позовом Головного управління Держпраці у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю " ОПКО" про зобов'язання вчинити певні дії,-
Головне управління Держпраці у Київській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " ОПКО" про застосування заходів реагування.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 18.11.2020 року адміністративний позов Головного управління Держпраці у Київській області було повернуто позивачу.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, Головне управління Держпраці у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що останній на виконання ухвали суду першої інстанції від 20.10.2020 року про залишення адміністративного позову без руху надав всі необхідні документи, які підтверджують обсяг повноважень ОСОБА_1 .
Відзив від відповідача на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 312 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було усунуто всі недоліки адміністративного позову у встановлений судом строк.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, свобод та інтересів, шляхом подання адміністративного позову, сформованого з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу. Недотримання вказаної вимоги має наслідком залишення судом адміністративного позову без руху. В свою чергу, не усунення недоліків адміністративного позову, визначених ухвалою про залишення адміністративного позову без руху, має наслідком прийняття судом ухвали про повернення адміністративного позову.
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для повернення адміністративного позову були висновки суду першої інстанції щодо неусунення позивачем всіх недоліків адміністративного позову, відображених в ухвалі від 20.10.2020 року.
Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 року, позовну заяву Головного управління Держпраці у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПКО" про зобов'язання вчинити певні дії було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов немайнового характеру у розмірі 2102,00 грн. та всіх документів (їх копій) долучених позивачем до позову, засвідченими відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
Так, в наведеній ухвалі судом першої інстанції було зазначено, що в порушення ч.2 ст.94 КАС України, всі подані позивачем копії додатків до позову, не засвідчені належним чином, а саме останні засвідчені головним спеціалістом-юрисконсультом Михайловим В.В., відомості про якого, як про уповноважену особу не внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На виконання вимог наведеної ухвали, позивачем до суду було подано платіжне доручення від 02.11.2020 року № 443 про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2102.00 грн., копію положення про відділ юридичного забезпечення Головного управління Держпраці у Київській області від 02.08.2019 року, копію наказу від 23.08.2019 року № 300-к «Про призначення ОСОБА_1 » та копію посадової інструкції, копію довіреності від 11.02.2020 року № 06/03.
В свою чергу, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року адміністративний позов Головного управління Держпраці у Київській області було повернуто позивачу, з огляду на ненадання доказів належного уповноваження ОСОБА_1 на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені скаржника, у розумінні ст. 59 КАС України.
Так, встановивши зміст спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступних висновків.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи оригіналу позовної заяви, остання підписана начальником Головного управління Держпраці у Київській області Романом Семчуком.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є керівником наведеного органу, а відтак останній уповноважений підписувати офіційні документи від імені останнього, зокрема позовну заяву.
В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що додатки до адміністративного позову дійсно підписані головним спеціалістом-юрисконсультом Михайловим В.В.
На переконання суду першої суду першої інстанції, ненадання позивачем додатків до позову (копій документів) завірених уповноваженою особою, відомості про яку відображені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є належною підставою для повернення позовної заяви.
Між тим, відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відтак, під час розгляду справи суд наділений право на витребування оригіналів доказів, зокрема у випадку неналежного оформлення копії доказу.
Таким чином, оскільки позовну заяву було підписано уповноваженою особою, а стосовно копій документів суд наділений право на витребування їх оригіналів, колегія суддів апеляційного суду вважає, що повернення адміністративного позову з підстав неналежного засвідчення копій додатків до нього, є безпідставним.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення адміністративного позову прийнята з порушенням норм процесуального права, а відповідно підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, в тому числі неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 320 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року в адміністративній справі № 640/21851/20- скасувати.
Справу № 640/21851/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 328 КАС України - не підлягає.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко