06 липня 2021 р.Справа № 614/174/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
за участю: секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Борівського районного суду Харківської області від 05.04.2021 по справі № 614/174/21
за позовом ОСОБА_1
до поліцейського 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Масякіна Олега Вадимовича
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
15.03.2021 ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Борівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до поліцейського 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Масякіна Олега Вадимовича (надалі також - відповідач, поліцейський УПП) в якому просив суд скасувати постанову відповідача серії ЕАМ №3187500 від 24.09.2020, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не вчиняв правопорушення, за вчинення якого його притягнуто до відповідальності оскарженою постановою. Позивач зазначив, що 24.09.2020 о 17:23:59 в АДРЕСА_1 він не знаходився, а перебував у цей час вдома за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 . Ця адреса зазначена і у його паспорті. Адреса АДРЕСА_3 , яка вказана в оскаржуваній постанові - це місце його колишньої реєстрації (до 12.02.2020). Також в оскаржуваній постанові вказані реквізити його посвідчення водія: НОМЕР_1 . Проте зазначене посвідчення було здане ним до філії Головного сервісного центру МВС в Харківській області - територіального сервісного центру МВС № 6344 18.01.2019 при отриманні нового посвідчення водія НОМЕР_2 на право керування транспортними засобами категорії «А1,А,В1,В,С1,С,СЕ», яким він користується. Попереднє посвідчення НОМЕР_1 , на яке посилається інспектор у оскаржуваній постанові, повинно бути в архіві ТСЦ МВС № 6344, а якщо воно було пред'явлене якоюсь невідомою особою інспектору ОСОБА_2 24.09.2020 при обставинах указаних у оскаржуваній постанові, то це ні що інше, як злочин про вчинення якого позивач має намір заявити до поліції. Крім цього в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом AUDI A6, номерні знаки НОМЕР_3 , ні власником ні користувачем якого він не являється і ніколи не був. Про його зареєстровані транспортні засоби він отримав довідку у ТСЦ МВС № 6344 від 04.03.2021.
Також позивач зазначив, що оскаржувану постанову Департаментом патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області було направлено до міжрайонного відділу ДВС по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та міста Ізюм ГТУЮ у Харківській області. Лише 05.03.2021 він дізнався про цю постанову так як виявив блокування його банківської картки та отримав копію постанови у міжрайонному відділі ДВС, де також дізнався, що з нього стягується подвійний штраф у розмірі 510 грн. Копію оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності від відповідача він не отримував, чим було порушене його право на її оскарження в 10 денний строк.
Отже, позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, вважає постанову серії ЕАМ №3187500 від 24.09.2020 необґрунтованою, та такою, що винесена незаконно, з порушенням положень КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, при відсутності доказів вчинення правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення була винесена поліцейським без дотримання процедури розгляду адміністративної справи, передбаченої КУпАП, а при винесенні оскаржуваної постанови посадова особа не з'ясувала всіх обставин справи, що підлягають з'ясуванню та мають значення для правильного вирішення справи згідно ст.280 КУпАП, зокрема наявність у його діях складу правопорушення та підтвердження цього відповідними доказами.
Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 05 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Скасовано постанову інспектора 3 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції серії ЕАМ №3187500 від 24.09.2020, якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично зареєстрованого АДРЕСА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Борівського районного суду Харківської області від 05.04.2021 та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги скаржник посилається на правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Вказує, що факт керування позивачем транспортним засобом в межах населеного пункту зі швидкістю 84 км/год, при дозволених 50 км/год, зафіксований за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam № 000567, та підтверджується долученими до апеляційної скарги фото та відео матеріалами, які містяться на оптичному DVD-R диску.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з копією паспорта громадянина України, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (дата реєстрації - 12.02.2020) (а.с.8-9).
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3187500 від 24.09.2020, ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_3 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 525 грн. (а.с.12).
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 24.09.2020 року о 17 год. 23 хв.. керуючи транспортним засобом AUDI A6 д.н.з. НОМЕР_3 в населеному пункті рухався зі швидкістю 84км/год, чи перевищив встановлене обмеження швидкості на 34 км/год. (швидкість руху вимірювалася за допомогою TruCAM LTI 20/20 СТ000567), чим порушив п.12.4ПДР- порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).
Матеріали справи свідчать, що за ОСОБА_3 зареєстровані наступні транспортні засоби: ВАЗ 2199, 1999 р.в., коричневого кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 з 06.10.2007; ВАЗ 210934-20, 2008 р.в., зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 з 23.12.2014; мото КМЗ Днепр 11, 1994 р.в., зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 з 28.09.2000; мото MUSSTANG МТ 125-8, 2019 р.в., синього кольору, д.н.з. НОМЕР_10 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11 з 16.09.2020; що підтверджується повідомленням ТСЦ МВС №6344 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській обл. (а.с.14).
18.01.2019 ОСОБА_1 видано посвідчення водія НОМЕР_2 на право керування транспортними засобами категорії «А1,А,В1,В,С1,С,С Е», термін дії посвідчення водії до 18.01.2049, що підтверджується інформацією ТСЦ МВС №6344 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській обл. (а.с.15).
Згідно з копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2020, відкрито виконавче провадження з виконання постанови №ЕАМ №3187500, виданої 24.09.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у сумі 510 грн. (а.с.16).
Не погодившись з постановою про накладення адміністративного стягнення, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1статті 122 КУпАП України, за обставин, викладених у постанові серії ЕАМ №3187500 від 24.09.2020 про накладення адміністративного стягнення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, при цьому позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).
Так, відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно із п. 12.4 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 визначено, що в разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. (далі Інструкція № 1395)
Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції № 1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема частиною шостою статті 121 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Колегія суддів зазначає, що жодних доказів передбачених ст. 251 КУпАП на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, за обставин, викладених у постанові серії ЕАМ №3187500 від 24.09.2020 про накладення адміністративного стягнення, зокрема, відеофіксації обставин події, а також доказів на підтвердження дотримання інспектором поліції вимог ст.ст. 268, 279, 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, відповідачем суду не надано.
Наданий Департаментом патрульної поліції Національної поліції України до апеляційної скарги оптичний DVD-R диск вказаних обставин не підтверджує, оскільки фото та відеоматеріал, що містяться на цьому диску, засвідчують лише факт руху 24.09.2020 автомобіля AUDI A6 д.н.з. НОМЕР_3 зі швидкістю 84км/год, під керуванням невідомої особи. Доказів того, що вказаний транспортний засіб здійснював рух під керуванням позивача, в т.ч. докази подальшої зупинки транспортного засобу, розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять.
Разом з цим колегія суддів враховує, що позивач заперечував факт вчинення ним адміністративного правопорушення з підстав, наведених вище. Зокрема, що у визначений в постанові час позивач знаходився вдома, що він не є власником або користувачем автомобіля AUDI A6 д.н.з. НОМЕР_3 , а також, що в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності зазначені адреса його попередньої реєстрації та реквізити його посвідчення водія, яке він здав до територіального сервісного центру МВС 18.01.2019 при отриманні нового посвідчення, на підтвердження чого позивачем були надані відповідні докази до позовної заяви. Вказані доводи позивача не були спростовані відповідачем під час судового розгляду справи.
Отже, в ході судового розгляду справи відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., та правомірності прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення, а також доказів на спростування тверджень позивача.
Колегія суддів зазначає, що у вищенаведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України і розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що саме відповідачем не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, та що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.
Рішення Борівського районного суду Харківської області від 05.04.2021 по справі № 614/174/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова