ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 червня 2021 року №640/6927/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про застосування заходів реагування,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (також далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації підвального приміщення відповідача, розташованого за адресою: вул. Братиславська, 3 у Деснянському районі м. Києва до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення та накладення печатей на електророзподільчі щити та вхідні двері підвального приміщення.
Ухвалою суду від 30.03.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/6927/20 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за наслідками перевірки встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, письмового відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
З 13.01.2020 р. по 23.01.2020 р. позивачем проведено позаплановий захід державного нагляду щодо дотримання відповідачем (м. Київ, вул. Братиславська, 3) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої 23.01.2020 р. складено акт перевірки №14 (далі - Акт перевірки №14), відповідно до якого відповідачем допущено наступні порушення вимог законодавства:
1) захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
2) дозволяється улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в приміщеннях реанімації, в інфарктному відділені, Центрі медицини катастроф, Кафедрі анестезії та інтенсивної терапії, відділені нейрохірургії, у відділені невідкладної терапії, підвальному приміщені, архіву, харчоблоку та актового залу;
3) не проведено планово - попереджувальні ремонти електромережі;
4) з'єднання жил проводів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в приміщеннях реанімації, в інфарктному відділені, у відділені невідкладної терапії, Центрі медицини катастроф, Кафедрі анестезії та інтенсивної терапії, відділені нейрохірургії, підвальному приміщені, архіву та актового залу;
5) у разі необхідності встановлені грати на вікнах приміщень, де перебувають люди, які не розкриваються, розсуваються або знімаються;
6) допускається опорядження (облицювання) стін на шляхах евакуації 1- го поверху, сходових клітин, теплого переходу, з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2;
7) відсутні пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, а також не зафіксовано самозакривні двері у відчиненому положенні відповідно до п. 9.2.1. ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди»;
8) двері евакуаційних виходів не забезпечені внутрішніми засовами, які відчиняються зсередини без ключа приміщень реанімації, в інфарктному відділені, Центрі медицини катастроф, Кафедрі анестезії та інтенсивної терапії, у відділені нейрохірургії, у відділені невідкладної терапії, підвальному приміщені, архіву та актового залу;
9) допускається засклення повітряних зон незадимлюваної сходової клітки на 2,3 поверхах;
10) допускається розташування торгівельних кіосків на шляхах евакуації коридору першого поверху;
11) двері на шляхах евакуації не перенавішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації (2,7 поверхи);
12) пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра, стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;
13) клас вогнестійкості проходок інженерних комунікацій в підвальному поверсі, приміщеннях архіву, у відділені невідкладної терапії (електричних, кабельних та шинопровідних проходок, водопровідних, каналізаційних труб тощо) через огороджувальні конструкції з нормованим класом вогнестійкості або через протипожежні перешкоди менший ніж нормований клас вогнестійкості огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ, відповідно п. 6.20 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги»;
14) не проведено технічне обслуговування пожежних кран-комплектів і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;
15) над дверима евакуаційних виходів не встановлені світлові покажчики «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;
16) допускається стоянка автотранспорту на відстані менше 10 метрів від в'їзних воріт на територію заклад;.
17) приміщення різного призначення не відокремлені між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормованими межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них відповідно до п. 6.17 ДБН В. 1.1-7:2016;
18) приміщення будівлі та територія не обладнані системою оповіщення про пожежу та гучномовним зв'язком відповідно до ДБН В.2.5-56-2014;
19) тривожні сповіщення від приймально-контрольного приладу систем протипожежного захисту, не виведено на пульт пожежного спостерігання відповідно до вимог п.5.8 ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту»;
20) не всі приміщення обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
21) не проводиться технічне обслуговування систем протипожежного захисту;
22) система димовидалення знаходиться в не працездатному стані;
23) система автоматичного пожежегасіння знаходиться у неробочому стані;
24) влаштовані виходи на покрівлю та технічні поверх не через протипожежні двері 2-го типу розмірами не менше 0,75 на 1,5 метра;
25) приміщення висотної частини будівлі лікарні не обладнані системою автоматичного пожежогасіння;
26) не вивішена схема руху транспорту з вказанням розміщення будівель, водойм, гідрантів, під'їздів пожежних автомобілів;
27) на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає:
- порядок утримання шляхів евакуації;
- визначення спеціальних місць для куріння;
- порядок застосування відкритого вогню;
- порядок використання побутових нагрівальних приладів;
- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;
- місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;
- порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;
- порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;
- порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;
- порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;
- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;
- порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;
- порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки;
28) у приміщеннях на видимих місцях біля телефонів не вивішені таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно- рятувальних підрозділів;
29) приміщення не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026- 76 "ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности";
30) допускається захаращення шляхів евакуації в підвальних приміщеннях, приміщеннях актового залу та архіву;
31) дозволяється передача в оренду приміщень без поданої декларації відповідності матеріально - технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта та приміщень або іншого документу дозвільного характеру який передбачений чинним законодавством;
32) територія не в повній мірі забезпечена пожежними щитами. 3 розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;
33) наявні пожежні щити та засоби пожежогасіння не пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности";
34) на пожежних щитах (стендах) відсутні їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПІЦ";
35) наявні вогнегасники не мають облікових (інвентарних) номерів за прийнятою на об'єкті системою нумерації;
36) не розроблено організаційно-розпорядчих документи щодо забезпечення техногенної безпеки та не організовано навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях;
37) керівний склад, що відповідає за стан цивільного захисту та техногенної безпеки не пройшов навчання з питань цивільного захисту;
38) працівники об'єкта не забезпечені засобами індивідуального захисту, органів дихання від зброї масового знищення з розрахунку 1 фільтрувальний протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу;
39) приміщення електрощитових не відділені протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва";
40) не надані підтверджуючі матеріали, щодо проведення регламентних робіт з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ (планів-графіки технічного обслуговування СПЗ та планово-попереджувальних ремонтів);
41) у приміщенні розміщення приладів систем пожежної сигналізації та вузлів керування СПЗ не вивішено інструкцію про порядок дій чергового (оперативного) персоналу на випадок появи сигналів про пожежу або про несправність в СПЗ;
42) на дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, відсутні відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности";
43) приміщення не в повній мірі забезпечені необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння;
44) для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности". Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби);
45) перевищується відстань між місцями розташування вогнегасників: (20 м - для громадських будівель та споруд);
46) не надано акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;
47) допускається підвішування електричних світильників безпосередньо на струмопровідні проводи в підвальних приміщеннях;
48) допускається використання електропобутових приладів без негорючих теплоізоляційних підставок в приміщенні реанімації, актового залу, Кафедри медицини катастроф;
49) експлуатація електроустановок не відповідає вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25 липня 2006 року №258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за N 1143/13017 (V редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року N 91), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохооонпраці від 09 січня 1998 року N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за N 93/2533;
50) електричні розетки, вимикачі встановлені на горючі основи приміщень актового залу, Кафедра анестезії та Інтенсивної терапії, Центрі медицини катастроф;
51) допускається встановлення ліжка для хворих в коридорі (шляхах евакуації) у відділені інтенсивної терапії;
52) в зоні з кухонним обладнанням (харчоблок) встановити модульну систему локального пожежегасіння, спеціалізованої для такого виду загорань відповідно до п.88.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту»;
53) біля входу в приміщення насосної станції не встановлено напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі»;
54) у приміщенні насосної станції вивісити загальну схему протипожежного водопостачання та схему обов'язків насосів;
55) на кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі відсутня інформація про їх призначення;
56) лікарня або інший заклад охорони здоров'я з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися, забезпечена ношами з розрахунку одні ноші на 5 хворих;
57) не проведено контрольну перевірку працездатності фільтрів поглиначів ФП-300;
58) не проведено технічне обслуговування проти вибухових пристрої МЗС та УЗС-8;
59) не проведено технічне обслуговування ФЯР-49, ФЯР72;
60) відсутні електричні вентилятори ЄРВ-49;
61) не заведено журнал контролю якості фільтрів поглиначів;
62) дизельна електростанція (ДЕС) знаходиться в неробочому стані;
63) не проведено технічне обстеження захисної споруди.
У зв'язку із встановленням вказаних вище порушень, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частинами 1, 2, 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V передбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно зі ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання.
Повноваження у сфері пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об'єднань визначаються їхніми статутами або договорами між суб'єктами господарювання, що утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки.
Обов'язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.
Обов'язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
У відповідності до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
У пункті 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частинами 1, 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Отже, ГУ ДСНС України у м. Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб'єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб'єкта.
При цьому, незастосування одного з таких заходів не виключає можливості застосування іншого.
Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов:
1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей;
2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду;
3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
Як вбачається з матеріалів справи, примірник Акта перевірки №14 отримано заступником головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Панасюком Ю.О. 23.01.2020 р. (відповідачем не заперечувалось), доказів подання відповідачем будь-яких зауважень або заперечень щодо проведеної перевірки та складеного акта матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу, що відповідачем не заперечувався факт наявності станом на час перевірки порушень, зафіксованих в Акті перевірки №14.
При цьому, будь-яких доказів усунення (відсутності) виявлених порушень, відповідачем суду не надано.
Суд звертає увагу, що матеріалами перевірки, проведеної позивачем, підтверджується факт допущення відповідачем чисельних порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, більшість з яких навіть самі по собі створюють очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.
В той же час, суд зазначає, що чинне законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, вказане поняття є оціночним.
При цьому, суд вважає, що порушення відповідачем протипожежних та техногенних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта та людей, які перебувають на території або у будівлях, що використовуються товариством у його господарській діяльності, у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту, а також на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії, самій ліквідації пожежі, аварії.
Порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що, в свою чергу, унеможливлює, забезпечити безпеку працівників та відвідувачів будівлі, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.
При цьому, суд зазначає, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі №823/589/16.
З урахуванням зазначеного, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про застосування заходів реагування є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
В частині покладення обов'язку (контролю) щодо забезпечення виконання судового рішення на позивача, суд приходить до висновку про відсутність таких правових підстав, оскільки процедура примусового виконання судового рішення передбачена Законом України "Про виконавче провадження", згідно з положеннями якого примусове виконання рішення суду покладається на органи державної виконавчої служби, а не на сторін у справі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; код ЄДРПОУ 38620155) до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Братиславська, 3; код ЄДРПОУ 00184945) про застосування заходів реагування задовольнити повністю.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації підвального приміщення Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розташованого за адресою: вул. Братиславська, 3 у Деснянському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерел електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері підвального приміщення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Мамедова