06 липня 2021 року Чернігів Справа № 620/6773/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( далі також - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №1 період роботи з 03.08.2016 по 26.06.2018 на посадах дефектоскопіста гаммаграфування 5 розряду лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції служби контролю за виробництво та начальника лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції газопроводів служби контролю за виробництвом, та з 22.09.2020 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, однак йому відмовлено з підстав того, що робота на посаді дефектоскопіста гаммаграфування 5 розряду лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції служби контролю за виробництво і начальника лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції газопроводів служби контролю за виробництвом, до Списку 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, чинного на час роботи у спірний період, не віднесена.
04.01.2021 ухвалою суду розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04.01.2021 ухвалю суду провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20.
11.05.2021 ухвалою суду провадження у справі поновлено.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Однак посада дефектоскопіста гаммаграфування та начальника лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції газопроводів служби контролю за виробництвом, до Списку № 1 не віднесена, тому відсутні підстави для зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
06.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, після досягнення 50-ти років і при стажі роботи не менше ніж 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
На підтвердження трудового стажу позивач додав до заяви: трудову книжку серія НОМЕР_1 ; довідку AT «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» від 13.10.2020 №14001.1-Д-13404-1020 та №14001.1-Д-13412-1020; довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №20/143 від 03.08.2020; пільгову довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній AT «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» від 30.09.2020 №14001.1-Д-12895-0920; наказ ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» «Про віднесення професій до Списку №1 та №2» від 11.03. 2003 №45; висновок Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації щодо підтвердження (скасування) права на пенсію на пільгових умовах від 15.04.2003 №13/1561; наказ ВАТ по газопостачанню та газифікації Чернігівгаз» «Про зачислення професій до Списку №1» від 09.12.2005 №333; наказ ВАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» «Про атестацію робочих місць» від 26.05.2008 № 184; висновок за результатами експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці від 17.09.2008 №16-27/9053 Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації; наказ ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» про підсумки проведення атестації робочих місць за умовами праці від 31 травня 2013 року №129; висновок Департаменту соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації за результатами експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці від 21.05.2014 №08-27/3983.
Рішенням відповідача від 26.11.2020 №2500-1502-8/46357 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (зі змінами), у зв'язку з відсутністю пільгового стажу. Щодо зарахування до пільгового стажу роботи на посаді дефектоскопістом гаммаграфування, начальником лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції у період з 03.08.2016 по 26.06.2018, то Списком № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, чинного на час роботи у спірний період, ці професії не передбачені. Таким чином, ГУ ПФУ в Чернігівській області вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.
Не погодившись з даною відмовою позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
За правилами п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV від 09.07.2003 в редакції чинній до 01.01.2018, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: серед іншого, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Після набуття чинності нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 (далі - Закон №2148-VIII від 03.10.2017), яким текст Закону №1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно з частиною 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV (у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
У силу спеціальної вказівки у Законі №2148-VIII від 03.10.2017 наведені вище норми закону підлягали застосуванню з 01.10.2017.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком №1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом "а" статті 13 Закону №1788-XII у редакції Закону №213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), зокрема, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII.
Стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: пункт "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 у редакції до внесення змін Законом №213-VIII від 02.03.2015, та пункт 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV від 09.07.2003 у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017.
Водночас, приписи ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на підставі яких відмовлено позивачу у призначенні пенсії, є аналогічними за змістом нормі Закону України "Про пенсійне забезпечення" (пункт "а" частини 1 статті 13), яка визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) згідно рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
Частиною 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи положення частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви №23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява №39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.
Критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України і обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування "поза будь-яким розумним сумнівом", у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування "баланс вірогідностей".
При цьому, суд звертає увагу на те, що у рішенні від 23.01.2020 №1-р/2020 Конституційний Суд України, визнаючи такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зі змінами, внесеними Законом №213-VIII вказав (п.4.4), що особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об'єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов'язані саме з положеннями Закону №1788 у редакції до внесення змін Законом № 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов'язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи, суд констатує, що обрані відповідачем, у даному випадку, мотиви вчинення владного управлінського волевиявлення не враховують правила розв'язання колізій між чинними актами права однакової сили та з одного з того ж предмету із застосуванням приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на користь невладного суб'єкта - приватної особи (тобто на користь позивача).
В даному випадку є чинними одночасно два закони, які відносно позивача містять різні правила призначення пенсії за Списком №1. Відповідачем взагалі не досліджувалося право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" із врахуванням прийнятого Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 "У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII".
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у межах спірних правовідносин слід віддати перевагу у правозастосуванні найбільш сприятливому для позивача закону.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або Законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Позивачу відмовлено у призначенні пенсії позивачу з підстав, що роботи на посаді дефектоскопістом гаммаграфування, начальником лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції у період з 03.08.2016 по 26.06.2018 Списком № 1 не передбачені.
Однак вказані доводи відповідача суд відхиляє з огляду на таке.
За приписами як п.«а» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" так і п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV обов'язковими умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 із зниженим віком, є досягнення відповідного віку, зайнятість протягом повного робочого дня, відповідність назви професії чи посади, за якою працювала особа, назвам, вказаним у Списку виробництві, робіт, професій і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, чинному на період роботи працівника, атестація робочого місця у період після 21.08.1992 відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442.
Тобто, за вказаними нормами (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020), якщо особа на день звернення, в даному випадку 06.11.2020, яка досягла 50 років, та має необхідний стаж роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Суд встановив, позивачу на момент звернення (06.11.2020) виповнилось 50 років, загальний страховий стаж якого складає 29 років 7 місяців 17 днів.
Відповідач не зараховує до пільгового стажу позивача, період, з 03.08.2016 по 26.06.2018.
Положеннями п. 3 Порядку 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Суд зазначає, що у період спірної трудової діяльності, до 24.06.2016 року був чинним Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36. Даним списком №1, розділом XXII, підрозділом 5 передбачені інші роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань і берилієм ( за кодом 22.5-1а), в тому числі вищезгадана професія (посада), яку займала позивач.
Подібна інформація відображена і у розділі ХХІІ підрозділ І, затверджений постановою КМУ від 24.06.2016 №461.
Отже професія дефектоскопіст гаммаграфування та начальник лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції відноситься до робіт із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Згідно пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В силу положень п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Позивач виконував роботи по просвічуванню зварних сталевих стиків рентгенівським випромінюванням на переносних рентгенівських установках за професією, посадою: дефектоскопіст гаммаграфування 5 розряду лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції служби контролю за виробництвом; начальник лабораторії якості зварювання та ізоляції газопроводів служби контролю за виробництвом, що передбачена Списком №1 розділ XXII підрозділ 1, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 (код КП 12205000-1754а), від 16 січня 2003 року №36 (код КП 22.5-1а). Даний факт підтверджується довідкою AT «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» від 30.09.2020 №14001.1-Д-12895-0920.
Відповідачем не було взято до уваги вказану довідку з тих підстав, що постановою КМУ від 24.06.2016 №461 (Список №2) не передбачена посада дефектоскопіст гаммаграфування 5 розряду лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції служби контролю за виробництвом; начальник лабораторії якості зварювання та ізоляції газопроводів служби контролю за виробництвом.
Суд вважає такі висновки відповідача протиправними, оскільки однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до списків, що діяли в період такої роботи.
За приписами ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відтак, оскільки посада дефектоскопіст гаммаграфування 5 розряду лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції служби контролю за виробництвом; начальник лабораторії якості зварювання та ізоляції газопроводів служби контролю за виробництвом, яку обіймав та виконував позивач у спірний період включена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36 та до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 24.06.2016 №461, то відповідач протиправно не зарахував спірний період до стажу роботи позивача за Списком №1.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області, викладене в листі № 2500-1502-8/46357 від 26.11.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 з 22.09.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то на даній стадії вони є передчасними і призведуть до втручання в дискреційні повноваження відповідача щодо обчислення сумарного стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь позивача підлягають відшкодуванню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 454,00 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, викладене в листі від 26.11.2020 № 2500-1502-8/46357.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №1 період роботи з 03.08.2016 по 26.06.2018 на посадах дефектоскопіста гаммаграфування 5 розряду лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції служби контролю за виробництво та начальника лабораторії з контролю якості зварювання та ізоляції газопроводів служби контролю за виробництвом згідно поданої заяви від 06.11.2020, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні), сплачений відповідно до квитанції № 92 від 15.12.2020.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул.П'ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940.
Повний текст рішення виготовлено 06 липня 2021 року.
Суддя І.І. Соломко