07 липня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/5883/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 17.05.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.05.2021 йому виповнилося 55 років і останній набув право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особа, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю. Однак, ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправно відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не зарахувавши період військової служби позивача та проживання в м. Біла Церква Київської області.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалою суду відповідачу надано термін для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 17.06.2021, що підтверджується розпискою в матеріалах справи, однак правом для подання відзиву у встановлений судом строк не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов має бути задоволено повністю, враховуючи таке.
Судом встановлено, що позивач згідно національного паспорту є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4-5).
Як слідує з матеріалів справи, позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.02.1993 (а.с.7).
Згідно даних національного паспорту та довідки виконавчого комітету Семенівської міської ради від 16.04.2021 № 11-07/1529 ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 16.08.1990 по теперішній час (а.с.4-5, 9).
Як слідує з матеріалів справи 14.05.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на 5 років у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак листом від 27.05.2021 № 2500-0215-8/27998 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача про прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в зв'язку з тим, що позивач проживав в м. Семенівка Чернігівської області, яке відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю з 16.08.1990 по 01.01.1993, що є меншим ніж 4 роки проживання у вищевказаній зоні (а.с.6).
Вважаючи вказані дії ГУ ПФУ в Чернігівській області протиправними, позивач звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно частини третьої статті 14 Закону № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Частиною другою статті 55 Закону № 796 встановлено, що особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання пенсій на 2 роки за період з моменту аварії по 31 липня 1986 року та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, статтею 55 вказаного Закону № 796 визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Згідно ч. 3 ст. 15 Закону № 796 підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Суд звертає увагу органу Пенсійного фонду на те, що наявність у позивача вищевказаного посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (категорія 4), є достатнім підтвердженням того, що він на протязі не менше 4 років проживав або постійно працював саме у зоні посиленого радіоекологічного контролю, що свідчить про те, що останній має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років.
Належність позивача до особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (категорія 4) ніким не оспорювалася, а тому позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Отже, на час звернення до відповідача позивач набув право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону № 796.
Вказана позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України в ухвалах від 07.12.2016 у справі № 556/335/15-а (К/800/28324/15) та від 01.03.2017 у справі № 556/5/15-а (К/800/38442/15) та з висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 28.03.2018 по справі № 333/2072/17 та у постанові від 18.09.2018 по справі № 802/465/18-а.
Посилання ГУ ПФУ в Чернігівській області на той факт, що період проживання позивача на території зони посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 рік складає менше 4 років, що виключає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на 5 років не приймається судом до уваги та спростовується наданими позивачем доказами.
Суд враховує, що згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27.03.2019 №179/1/5497 та даних військового квитка ОСОБА_1 останній проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 , зарахований 24 жовтня 1985 року (наказ від 24.10.1985 № 249), виключений 27 вересня 1988 року (наказ від 27.09.1988 № 262). Місце дислокації в/ч 61599 за 1985-1988 роки - м. Біла Церква Київської області (а.с.8,10).
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 м. Біла Церква Київської області по 31.12.2014 відносилося до 4 зони радіоактивного забруднення - зони посиленого радіологічного контролю.
Таким чином в м. Біла Церква позивач проходив військову службу і проживав там з 24 жовтня 1985 року по 27 вересня 1988 року, в тому числі з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) по 27.09.1988, що складає 2 роки 5 місяців 1 день.
Відповідно до довідки Семенівської міської ради Чернігівської області позивач в період з 16.08.1990 по теперішній час постійно проживає в м. Семенівка Чернігівської області.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106 місто Семенівка Чернігівської області відносилося до 4 зони радіоактивного забруднення - зони посиленого радіоекологічного контролю до 31.12.2014.
Таким чином, в м. Семенівка Чернігівської області (зона посиленого радіологічного контролю) з 16.08.1990 по 01.01.1993 позивач прожив 2 роки 4 місяці 15 днів.
З урахуванням зазначеного з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) по 01.01.1993 позивач прожив в зоні посиленого радіоекологічного контролю понад 4 роки.
Тобто позивач проживав в зоні посиленого радіоекологічного контролю (м. Біла Церква, м. Семенівка), що підтверджено вищезазначеними доказами та має статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (категорія 4), що підтверджується відповідним посвідченням.
Враховуючи наведене, судом встановлено, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону №796-ХІІ.
Щодо моменту з якого необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.
Згідно вимог частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
У свою чергу, пунктом 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom), підпункуту 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).
З рахуванням національного паспорту позивача пенсію останньому необхідно призначити з 17.05.2021.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 17.05.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повне судове рішення складено 07.07.2021.
Суддя О.М. Тихоненко