ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.07.2021Справа № 910/6897/21
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Житомирський меблевий комбінат»
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
про стягнення 779 863,76 грн.,
Приватне акціонерне товариство «Житомирський меблевий комбінат» (надалі - ПрАТ «Житомирський меблевий комбінат») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі - ДП «НАЕК «Енергоатом») про стягнення 779 863,76 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення №1ГЖМК190004/10-125-08-19-00660 від 13.09.2019, у зв'язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 480 830,17 грн., 3% річних у розмірі 39 520,29 грн. та інфляційних у розмірі 259 513,31 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
18.05.2021 через канцелярію суду від ДП «НАЕК «Енергоатом» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, при цьому звертає увагу на те, що заборгованість за спірний період повністю погашена, а несвоєчасність розрахунків обумовлена несвоєчасною сплатою Державним підприємством «Гарантований покупець» заборгованості за відпущену ДП «НАЕК «Енергоатом» електричну енергію, тобто прострочення допущено не з вини відповідача. Крім того, відповідачем зауважено про протиправне нарахування пені у розмірі 1%, а також заявлено про зменшення розміру 3% річних до 0,1%.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
23.08.2019 між ПрАТ «Житомирський меблевий комбінат» (орендодавець) та ДП «НАЕК «Енергоатом» (орендар) укладено Договір №1ГЖМК190004/10-125-08-19-00660 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у тимчасове оплачуване користування нежитлові приміщення загальною площею 10 231,7 квадратних метрів (далі - «об'єкт оренди»), які знаходяться в адміністративній будівлі літ. А за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24.
Балансова вартість 1 квадратного метра Об'єкта оренди з врахуванням індексації складає 13 059,19 грн. станом на 23 серпня 2019 р (п. 1.4 Договору).
Відповідно до п. 1.5 Договору об'єкт оренди передається орендарю поетапно за відповідними Актами приймання-передачі. Етапи передачі об'єкту оренди узгоджуються сторонами шляхом внесення змін до даного Договору. Узгодити і розпочати виконання етапів передачі сторони мають не пізніше 30 листопада 2019 року (включно).
Пунктами 3.1-3.3 Договору визначено, що орендар зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені цим договором. Плата за оренду нараховується орендареві з дати підписання сторонами акту № 1 (акту приймання-передачі). Якщо інше не передбачено цим договором, плата за оренду сплачується орендарем щомісяця, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем, на підставі рахунку та акту орендодавця. Оплата здійснюється за умови наявності у рахунках, актах посилання на повний номер і дату договору.
Відповідно до п. 3.8 Договору орендар, крім плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання й водовідведення, приймання стічних вод, опалення й т.д.). Компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку плати за оренду та оплачується орендарем за діючими тарифами. Орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуги з електроенергії, водопостачання та водовідведення, на підставі виставлених орендодавцем рахунків, згідно показників лічильників. Орендар компенсує орендодавцю витрати на комунальні послуги з водовідведення додаткових стічних вод та опалення згідно отриманих від орендодавця розрахунків фактичних витрат, які розподіляються між всіма орендарями будівлі пропорційно площі об'єкта оренди до загальної площі будівлі, що здана в оренду. Перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється орендарем на підставі виставлених орендодавцем Рахунків або Актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 20-го числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє орендареві рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та Акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Орендодавець надає відповідні рахунки орендарю наступними способами: надсилає на електронну адресу орендаря вказану у розділі 14 Договору та вручає представнику орендаря в об'єкті оренди під підпис про отримання, та/або надсилає цінним листом на адресу орендаря вказану у розділі 14 Договору. Обов'язок по отриманню вищевказаного рахунка покладається на орендаря.
Пунктом 3.11 Договору встановлено, що розмір додаткової плати (вартість експлуатаційних витрат) за цим договором може збільшуватися з ініціативи орендодавця у разі збільшення розміру плати за землю, введення нових податків, встановлення та/або збільшення зборів, та збільшення витрат, що входять до складу експлуатаційних. Така зміна розміру Додаткової плати може бути здійснена в наступному порядку: орендодавець направляє орендарю письмове повідомлення з проектом Додаткової угоди до цього Договору щодо відповідної зміни плати за оренду за 30 (тридцять) календарних днів до дати вступу в силу нового розміру плати за оренду. Орендар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати направлення такого повідомлення має підписати відповідну Додаткову угоду або падати мотивоване заперечення проти такого підвищення.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 23 липня 2022 року (включно), але в будь-якому випадку до повного розрахунку між сторонами згідно з умовами цього договору. Строк оренди починається з моменту прийняття орендарем об'єкта оренди за актом № 1 і закінчується в дату спливу строку договору (п. п. 10.1, 10.2 Договору).
Додатковою угодою № 1 від 07.10.2019 до Договору сторони дійшли згоди внести зміни та викласти п. 1.5 Договору в наступній редакції: « 30 листопада 2019 року орендодавець має передати, а орендар прийняти приміщення 7-го поверху, приміщення 8-го поверху, приміщення 9-го поверху, приміщення 10-го поверху, приміщення 11-го поверху, приміщення 12-го поверху, приміщення 13-го поверху, приміщення офісні 14-го поверху, приміщення складські 14-го поверху, тераса 14-го поверху; 13 грудня 2019 року орендодавець має передати, а орендар прийняти приміщення підвалу, приміщення офісні цокольного поверху, приміщення складські цокольного поверху, приміщення 1-го поверху, приміщення 5-го поверху, приміщення 6-го поверху; 20 грудня 2019 року орендодавець має передати, а орендар прийняти приміщення 2-го поверху, терасу 2-го поверху, приміщення 3-го поверху, приміщення 4-го поверху».
Додатковою угодою № 2 від 05.02.2020 до Договору внесено зміни до пунктів 3.3, 3.4, 3.6, 3.17 та абзацу 7 пункту 1.2.1 Додатку № 2 до Договору, зокрема, підпункт 3.3.1 пункту 3.3 Договору доповнено наступним абзацом: «перший місяць користування об'єктом оренди закінчується в останній день місяця в якому було передано Об'єкт оренди згідно з Актом приймання-передачі. Після спливу першого місяця оренди непогашена частина авансу зараховується в рахунок майбутньої плати за оренду відповідно до п. 3.3 Договору».
Також, Додатковою угодою № 3 до Договору сторони, зокрема, погодили з 01 квітня 2020 року збільшити площу об'єкта оренди по Договору шляхом передання орендодавцем в тимчасове платне користування (оренду) орендарю нежитлового приміщення площею 30,8 квадратних метрів, які знаходяться на 1-му поверсі господарської будівлі літ. Б за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 22-24.
На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення площею 4 316,9 кв. м, площею 1 671,1 кв. м, площею 900,5 кв. м, площею 347,9 кв. м, площею 2571,1 кв. м, площею 147,1 кв. м, площею 157,7 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, буд. 22-24, що підтверджується Актом № 1 приймання-передачі від 13.12.2019, Актом приймання-передачі від 18.12.2019, Актом приймання-передачі від 21.12.2019, Актом приймання-передачі від 27.12.2019, Актом приймання-передачі від 01.02.2020, Актом приймання-передачі від 04.02.2020, Актом приймання-передачі від 12.02.2020 відповідно.
Зокрема, ПрАТ «Житомирський меблевий комбінат» було виставлено ДП «НАЕК «Енергоатом» рахунок №160012278 від 30.11.2020 для оплати послуг з оренди приміщення за листопад 2020 року на загальну суму 7 008 130,58 грн., рахунок №160012279 від 30.11.2020 щодо сплати додаткової плати за листопад 2020 року на загальну суму 2 122 112,54 грн., рахунок №71682020/2502 від 30.11.2020 щодо компенсації комунальних послуг за листопад 2020 року на загальну суму 281 824,48 грн., а також сторонами підписано та скріплено печатками підприємств акт здачі-прийняття наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг) №71682020/2502 від 30.11.2020 на суму 281 824,48 грн., акт здачі-прийняття наданих послуг №160012278/2020 від 30.11.2020 на суму 7 008 130,58 грн. та акт здачі-прийняття наданих послуг №160012279/2020 від 30.11.2020 на суму 2 122 112,54 грн.
В свою чергу, відповідачем сплачено позивачу за оренду, додаткову плату і компенсацію комунальних послуг за листопад 2020 року у загальному розмірі 9 412 067,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №712 від 25.03.2021 на суму 78 019,02 грн., №707 від 25.03.2021 на суму 255 711,10 грн., №713 від 25.03.2021 на суму 281 824,48 грн., №708 від 25.03.2021 на суму 430 960,55 грн., №709 від 25.03.2021 на суму 430 960,55 грн., №710 від 25.03.2021 на суму 430 960,55 грн., №711 від 25.03.2021 на суму 495 500,77 грн., №558 від 09.03.2021 на суму 175 249,45 грн., №559 від 09.03.2021 на суму 1 811 511,00 грн. та №560 від 09.03.2021 на суму 5 021 370,13 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із несвоєчасним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання із оплати за оренду приміщення, додаткової плати і компенсації комунальних послуг за листопад 2020 року на підставі Договору, у зв'язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 480 830,17 грн., 3% річних у розмірі 39 520,29 грн. та інфляційних у розмірі 259 513,31 грн..
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Матеріалами справи (акти приймання-передачі №1 від 13.12.2019, від 18.12.2019, від 21.12.2019, від 27.12.2019, від 01.02.2020, від 04.02.2020, від 12.02.2020) підтверджується факт передачі в оренду позивачем, прийняття відповідачем та користування ним об'єктами оренди за Договором.
ПрАТ «Житомирський меблевий комбінат» було виставлено ДП «НАЕК «Енергоатом» рахунок №160012278 від 30.11.2020 для оплати послуг з оренди приміщення за листопад 2020 року на загальну суму 7 008 130,58 грн., рахунок №160012279 від 30.11.2020 щодо сплати додаткової плати за листопад 2020 року на загальну суму 2 122 112,54 грн. та рахунок №71682020/2502 від 30.11.2020 щодо компенсації комунальних послуг за листопад 2020 року на загальну суму 281 824,48 грн.
Крім того, сторонами підписано та скріплено печатками підприємств акт здачі-прийняття наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг) №71682020/2502 від 30.11.2020 на суму 281 824,48 грн., акт здачі-прийняття наданих послуг №160012278/2020 від 30.11.2020 на суму 7 008 130,58 грн. та акт здачі-прийняття наданих послуг №160012279/2020 від 30.11.2020 на суму 2 122 112,54 грн.
В свою чергу, відповідачем повністю оплачено вказані рахунки за листопад 2020 року у загальному розмірі 9 412 067,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №712 від 25.03.2021 на суму 78 019,02 грн., №707 від 25.03.2021 на суму 255 711,10 грн., №713 від 25.03.2021 на суму 281 824,48 грн., №708 від 25.03.2021 на суму 430 960,55 грн., №709 від 25.03.2021 на суму 430 960,55 грн., №710 від 25.03.2021 на суму 430 960,55 грн., №711 від 25.03.2021 на суму 495 500,77 грн., №558 від 09.03.2021 на суму 175 249,45 грн., №559 від 09.03.2021 на суму 1 811 511,00 грн. та №560 від 09.03.2021 на суму 5 021 370,13 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.3 Договору відповідач зобов'язаний був сплатити орендну плату, додаткову плату (вартість експлуатаційних витрат) та компенсацію вартості комунальних послуг за листопад 2020 року не пізніше 20.12.2020, проте фактично оплата була здійснена 09.03.2021 та 25.03.2021, у зв'язку з чим відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 9 412 067,60 грн. орендної плати, додаткової плати (вартість експлуатаційних витрат) та компенсації вартості комунальних послуг за листопад 2020 року на підставі Договору.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 480 830,17 грн., 3% річних у розмірі 39 520,29 грн. та інфляційних у розмірі 259 513,31 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 21.01.2021 по 25.03.2021.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку затримок з боку орендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим договором, на користь орендодавця, орендар сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка грошових зобов'язань з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків грошових зобов'язань з яких допущено прострочення виконання.
Суд відзначає, при здійсненні розрахунку пені в розмірі 0,1 відсотка позивачем не враховано положень статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до яких розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 160 166,39 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується із розрахунками 3% річних, проте позивачем арифметично невірно розраховано загальну суму, а саме: 3% річних нарахованих на заборгованість з орендної плати складає 27 072,50 грн., нарахованих на заборгованість з додаткової плати - 10 988,47 грн. і на заборгованість з компенсації комунальних послуг - 1 459,31 грн., що разом складає 39 520,28 грн., а не 39 520,29 грн., як зазначено позивачем.
Стосовно інфляційних втрат нарахованих на заборгованість з орендної плати позивачем також допущено арифметичні помилки, оскільки за розрахунком суду їх розмір складає 129 098,04 грн., а не 129 098,06 грн., як зазначено позивачем.
Зазначені арифметичні помилки призвели до необґрунтованого збільшення розміру 3% річних та інфляційних, у зв'язку з чим, здійснивши власний розрахунок, суд вважає правомірним та обґрунтованим стягнення з відповідачі 3% річних у розмірі 39 520,28 грн. та інфляційних у розмірі 259 513,28 грн.
У відзиві на позов відповідачем заявлено про зменшення розміру 3% річних до 0,1%, беручи до уваги відсутність збитків у позивача, скрутне фінансове становище відповідача та його стратегічне значення у видобутку електроенергії для потреб населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України №6-100цс14 від 03.09.2014.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значкення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), процентів річних які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені), процентів річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення, зокрема, процентів річних суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
Враховуючи що відповідачем в обґрунтування своїх вимог та заперечень не надано суду належних доказів щодо поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, суд не вбачає підстав для зменшення розміру процентів річних.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ПрАТ «Житомирський меблевий комбінат» пені у розмірі 160 166,39 грн., 3% річних у розмірі 39 520,28 грн. та інфляційних у розмірі 259 513,28 грн. В іншій частині позову (пеня у розмірі 320 663,78 грн., 3% річних у розмірі 0,01 грн. та інфляційні у розмірі 0,03 грн.) необхідно відмовити з викладений обставин.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Житомирський меблевий комбінат» задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства «Житомирський меблевий комбінат» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 15; ідентифікаційний код 32744172) пеню у розмірі 160 166 (сто шістдесят тисяч сто шістдесят шість) грн. 39 коп., 3% річних у розмірі 39 520 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 28 коп., інфляційні у розмірі 259 513 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 28 коп. та судовий збір у розмірі 6 888 (шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий