вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.07.2021м. ДніпроСправа № 904/2018/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Рудь В.Г.
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "П'ятий континент", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Віктрікс», м. Дніпро
про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської міської ради
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Риженко М.С., посв. №481 від 23.02.21
від третьої особи: Макаренко Ю.Ю., посв. №1122 від 07.12.2017
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "П'ятий континент" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій просить суд визнати протиправним і скасувати Рішення № 437/61 від 23.09.2020 «Про надання згоди на поділ земельної ділянки по просп. Героїв, 1 А (Соборний район), яка перебуває в оренді ТОВ «Віктрікс», видане Дніпровською міською радою.
Позивач в позовній заяві просить суд залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Віктрікс» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою від 05.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 31.03.2021.
Ухвалою від 05.03.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Віктрікс» (49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.152-ї дивізії, буд. 3, офіс 529, ідентифікаційний код 37070686).
24.03.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою від 31.03.2021 відкладено підготовче засідання на 19.04.2021.
16.04.2021 третя особа подала до суду письмові пояснення.
19.04.2021 позивач подав до суду уточнену позовну заяву (зміна підстав) та уточнену редакцію клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 19.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 03.06.2021 включно та відкладено підготовче засідання на 17.05.2021.
13.05.2021 третя особа подала пояснення по справі.
Ухвалою від 17.05.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.05.2021, частково задоволено клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "П'ятий континент" про витребування доказів від 19.04.2021 (в частині витребування у Дніпровської міської ради завіреної належним чином копії Рішення Дніпровської міської ради №437/61 від 23.09.2020р.), в решті клопотання - відмовлено; витребувано у Дніпровської міської ради завірену належним чином копію Рішення Дніпровської міської ради №437/61 від 23.09.2020р.
24.05.2021 відповідач подав до суду копію Рішення Дніпровської міської ради № 437/61 від 23.09.2020.
26.05.2021 позивач подав до суду клопотання про витребування доказів, клопотання при призначення експертизи з питань землеустрою, клопотання про відкладення розгляду справи, заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 26.05.2021 відкладено підготовче засідання на 31.05.2021.
28.05.2021 третя особа подала до суду пояснення.
Ухвалою від 28.05.2021 відмовлено у задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "П'ятий континент" про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 31.05.2021 у задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "П'ятий континент" про витребування доказів - відмовлено. У задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "П'ятий континент" про призначення судової експертизи - відмовлено. У задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "П'ятий континент" про відкладення розгляду справи - відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 29.06.2021.
У судове засідання 29.06.2021 з'явились представник відповідача та представник третьої особи.
У судове засідання 29.06.2021 представник позивача не з'явився, повідомлений під розписку (т.2 а.с.140), оскільки був присутнім у підготовчому засіданні 31.05.2021.
Однак, враховуючи необхідність забезпечення участі сторін в засіданні та право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважав за необхідне розглянути позовну заяву у розумний строк. З метою надання можливості всім учасникам справи прийняти участь в судовому засіданні і реалізувати свої процесуальні права ухвалою суду від 29.06.2021 відкладено розгляд справи по суті на 05.07.2021.
У судове засідання 05.07.2021 з'явились представник відповідача та представник третьої особи.
У судове засідання 05.07.2021 представник позивача не з'явився, 05.07.2021 подав до суду клопотання про призначення експертизи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №910/15330/19, від 31.03.2020 у справі №910/11383/19, http://reyestr.court.gov.ua/Review/88556710 та ін.).
Позивач має цікавитись ходом розгляду справи судом, оскільки саме він ініціював вказане судове провадження.
Належить також зауважити, що відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, і щодо явки в судове засідання та висловлення своєї правової позиції у спорі, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представника позивача.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
23.04.2012 між Дніпровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віктрікс» (орендар) було укладено договір оренди землі (далі - договір), який посвідчений приватним нотаріусом Сусловим М.Є. та зареєстрований в реєстрі за №2213 (державна реєстрація від 18.07.2012 № 121010004000618).
Орендар надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню нежитлових будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: по просп. Героїв, 1-А (Жовтневий район) (п. 1 договору).
Підставою для укладання даного договору оренди землі є рішення міської ради від 25.01.2012 № 95/20 (п. 1.1. договору).
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,4990 га (п. 2. договору).
Цільове призначення земельно ділянки - 03. Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торгівельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування) (п. 2.2. договору).
Кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:03:080:0184 (п. 2.5. договору).
Договір укладено на 49 років (п. 8. договору).
17.07.2017 сторони уклали додатковий договір до договору оренди (т. 1 а.с. 86-89), відповідно до якого дійшли згоди п. 2.2. договору викласти в новій редакції: «Цільове призначення земельної ділянки:
02. Землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва).
03. Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торгівельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування).».
Позивач зазначає, що ТОВ «Віктрікс» звернулось до Дніпровської міської ради з клопотанням № 36/3779 про надання згоди на поділ земельної ділянки по проспекту Героїв 1А, Соборний район, яка перебуває в оренді ТОВ «Віктрікс».
Рішенням Дніпровської міської ради № 437/61 від 23.09.2020 (т. 2 а.с. 68) надано згоду на поділ земельної ділянки, площею 1,4990 га (кадастровий номер 1210100000:03:080:0184), по просп. Героїв, 1 А, яка перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктрікс", код ЄДРПОУ 37070686, відповідно до договору оренди землі від 23.04.2012 (державна реєстрація від 18.07.2012 № 121010004000618) (п. 1. Рішення). Надано ТОВ "Віктрікс" дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок по фактичному розміщенню комплексу і для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (п. 2. Рішення).
Позивач стверджує, що 21.12.2020 ОСББ "ЖК"5 Континент» подало клопотання № 22/20 від 21.12.2020 (т. 1 а.с. 77) до міського голови Філатова Б.А. про надання дозволу на розробку технічної документації щодо оформлення земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:080:0184 в постійне користування по фактичному розміщенню житлового будинку, що знаходиться на балансі цього ОСББ. До клопотання додавались копія уставних документів ОСББ "ЖК"5 Континент», копія технічного паспорту на нерухоме майно та копія акту приймання-передачі.
Позивач зазначає, що метою створення Об'єднання за статутом є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством. Одним із головних обов'язків Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є припинення дій третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:03:080:0184 знаходиться у користуванні ОСББ «ЖК « 5 Континент». Відповідач надав згоду на розподіл земельної ділянки, що вказано в рішенні № 437/61 від 23.09.2020. Його дії суперечать закону, оскільки ст. 42 Земельного Кодексу України зазначає, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», тобто земля може передаватись безоплатно у власність, або у постійне користування лише співвласникам багатоквартирного будинку. Отже, порушення прав ОСББ «ЖК « 5 Континет», полягає в тому, що розподіл земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:080:0184 відповідно до договору оренди від 23.04.2012 Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктрікс» суперечить праву спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Частина 1 статі 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із частиною 1 статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна, визнається судом незаконним та скасовується.
Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно із пунктом "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постановах від 17.04.2018 №914/1521/17, від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17.
Позивач зазначає, що у справі №909/1159/15 (постанова ВГСУ від 16.11.2016) вирішувався спір щодо припиненя права користування на частину земельної ділянки за позовом ОСББ на підставі того, що ОСББ є новим власником житлового будинку і тому, має права на земельну ділянку.
Суд вважає нерелевантними посилання позивача на правові висновки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 16.11.2016 у справі №909/1159/15, оскільки висновок суду касаційної інстанції у згаданій справі стосується правовідносин та обставин, які кардинально відрізняються від тих, що є предметом розгляду в даній справі.
Позивач посилається на п.2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", відповідно до якої з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Позивач акцентує увагу на фразі «у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування».
Господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Так, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до ст. 125, ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Аналіз зазначених вище положень земельного законодавства підтверджує, що право користування земельною ділянкою повинно бути посвідчене у встановленому порядку.
Відповідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
З аналізу ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України вбачається, що право на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, вважається спільним майном багатоквартирного будинку лише у разі державної реєстрації таких прав.
Доказів державної реєстрації за позивачем прав на спірну земельну ділянку до суду не надано. Докази вчинення позивачем дій, спрямованих на державну реєстрацію за ним прав на спірну земельну ділянку, в матеріалах справи відсутні.
Позивач стверджує, що 21.12.2020 ОСББ "ЖК"5 Континент» подало клопотання № 22/20 від 21.12.2020 (т. 1 а.с. 77) до міського голови Філатова Б.А. про надання дозволу на розробку технічної документації щодо оформлення земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:080:0184 в постійне користування по фактичному розміщенню житлового будинку, що знаходиться на балансі цього ОСББ. До клопотання додавались копія уставних документів ОСББ "ЖК"5 Континент», копія технічного паспорту на нерухоме майно та копія акту приймання-передачі.
Однак жодних доказів направлення чи вручення відповідачу вказаного клопотання позивачем до суду не надано. Докази отримання чи реєстрації вказаного клопотання відповідачем в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, твердження позивача стосовно його звернення до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації щодо оформлення земельної ділянки необґрунтовані та безпідставні.
До того ж господарський суд зазначає, що навіть, якщо припустити можливість звернення позивача до відповідача із вказаним клопотанням (21.12.2020 за твердженням позивача), то вказане звернення відбулось би після передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Віктрікс» спірної земельної ділянки (23.04.2012), після зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки та після надання згоди на поділ земельної ділянки, площею 1,4990 га (кадастровий номер 1210100000:03:080:0184), по просп. Героїв, 1 А, яка перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Віктрікс" та надання ТОВ "Віктрікс" дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок по фактичному розміщенню комплексу і для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку відповідно до рішення Дніпровської міської ради № 437/61 від 23.09.2020.
Враховуючи викладене, позивачем належними та достовірними доказами не доведено наявності у нього права користування спірною земельною ділянкою, за адресою: просп. Героїв, 1-А (Жовтневий район), стосовно якої Дніпровською міською радою прийнято оспорюване рішення № 437/61 від 23.09.2020.
Належні, достатні та достовірні докази своєчасного звернення (та самого факту звернення) позивача до відповідача щодо оформлення права користування спірною земельною ділянкою за адресою по просп. Героїв, 1-А (Жовтневий район) в матеріалах справи відсутні.
Судом не встановлено: вчинення позивачем комплексу заходів з метою отримання в користування (зокрема, і прибудинкової території) земельної ділянки комунальної власності (або її частини) в порядку, встановленому статтею 123 ЗК України та наявності волевиявлення власника в особі відповідача щодо надання позивачу відповідного права землекористування та/або належності позивачу будь-якого вже набутого у встановленому земельним законодавством порядку речового права на спірну ділянку на момент звернення з даним позовом.
Обставини справи не дають підстав для висновку про виникнення у позивача будь-якого охоронюваного законом інтересу, який би підлягав судовому захисту в обраний позивачем спосіб.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18.
Передумовами та матеріальними підставами для захисту права користування земельною ділянкою у судовому порядку, є наявність підтвердженого належними доказами права користування позивачем земельною ділянкою, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка відображена у постанові від 03.09.2019 у справі № 917/1258/18.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз'яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно визнання протиправним і скасування Рішення № 437/61 від 23.09.2020) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.
Отже, саме на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "П'ятий континент", як позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Передумовами та матеріальними підставами для захисту права користування земельною ділянкою у судовому порядку, є наявність підтвердженого належними доказами права користування позивачем земельною ділянкою, а також підтверджений належними доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.
Позивачем належними та достовірними доказами не доведено наявності у нього права користування спірною земельною ділянкою, за адресою: просп. Героїв, 1-А (Жовтневий район), стосовно якої Дніпровською міською радою прийнято оспорюване рішення № 437/61 від 23.09.2020.
Належні, достатні та достовірні докази своєчасного звернення (та самого факту звернення) позивача до відповідача щодо оформлення права користування спірною земельною ділянкою за адресою по просп. Героїв, 1-А (Жовтневий район) в матеріалах справи відсутні.
Судом не встановлено: вчинення позивачем комплексу заходів з метою отримання в користування (зокрема, і прибудинкової території) земельної ділянки комунальної власності (або її частини) в порядку, встановленому Земельним кодексом України та наявності волевиявлення власника в особі відповідача щодо надання позивачу відповідного права землекористування та/або належності позивачу будь-якого вже набутого у встановленому земельним законодавством порядку речового права на спірну ділянку на момент звернення з даним позовом.
Обставини справи не дають підстав для висновку про виникнення у позивача будь-якого охоронюваного законом інтересу, який би підлягав судовому захисту в обраний позивачем спосіб.
З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування Рішення Дніпровської міської ради № 437/61 від 23.09.2020 «Про надання згоди на поділ земельної ділянки по просп. Героїв, 1 А (Соборний район), яка перебуває в оренді ТОВ «Віктрікс»- задоволенню не підлягають.
05.07.2021 позивач подав до суду клопотання про призначення експертизи. На вирішення експерта просить поставити наступні запитання:
- Чи дотримано відповідачем вимог земельного законодавства при наданні згоди на поділ земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:03:080:0184 площею 1,4990 га?
- Чи є технічна можливість поділу земельної ділянки за кадастровим номером 1210І00000:03:080:0184 площею 1,4990 га з урахування запроектованої території ЖК “П'ятий Континент”?
- Чи відповідає фактичне розташування будівель та споруд ЖК “П'ятий Континент” на земельні ділянці за кадастровим номером 1210100000:03:080:0202 площею 1,3202 га вимогам документації із землеустрою щодо площі території для обслуговування багатоквартирного житлового будинку?
- Чи є проведення будівельних робіт на земельній ділянці за кадастровим номером 1210100000:03:080:0201 площею 0,1787 га порушенням вимог земельного законодавства щодо цільового використання земельної ділянки?
Відповідно до ст.207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
По-перше, позивачем відповідно до положень ч.1 ст.207 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтовано поважність причин, через які клопотання про призначення експертизи заявлено під час розгляду справи по суті. По-друге, аналогічне за змістом клопотання було розглянуто судом. Так, ухвалою суду від 31.05.2021 у задоволенні клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житловий комплекс "П'ятий континент" про призначення судової експертизи - відмовлено.
З огляду на вищевикладене, клопотання позивача про призначення експертизи відповідно до ч.2 ст.207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2270,00грн. та витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1135,00грн. покладаються на позивача.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3405,00 грн. згідно з квитанцією №276 від 13.01.2021, замість 2270,00грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 1135,00 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1135,00грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 07.07.2021
Суддя І.В. Мілєва