вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.07.2021м. ДніпроСправа № 904/2016/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епірок Україна", м. Київ
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості
Суддя Крижний О.М.
Секретар судового засідання Колісник О.М.
Представники:
Від позивача: Сівовна Ю.В., ордер від 20.05.2021, адвокат
Від відповідача: не з'явився
Від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача здійснені витрати на правову допомогу у сумі 140646,41 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Від відповідача електронною поштою надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить відмовити в повному обсязі щодо стягнення адвокатських витрат. Відповідач зазначає, що договір про надання правової допомоги за своєю природою є договором про надання послуг. У даному договір не було визначено розміру гонорару, а тому сума у 140646,41 грн. є необґрунтованою та непідтвердженою. Відповідач зазначає, що позивачем надано до суду лише позовну заяву, як заяву по суті спору, яка судячи по її змісту не вимагала значних витрат часу на її складання, клопотання про долучення до матеріалів справи документів та акту приймання-передачі послуг адвоката. Відповідач вважає, що дана справа не є складною. Разом з цим, матеріалами справи не підтверджено вчинення адвокатом будь-яких дій (запитів чи звернень до підприємств, установ чи організацій) з метою збирання доказів, і це може бути підтвердженням того, що всі докази були у позивача. Також відповідач зауважує, що позивачем не додано детального обґрунтованого опису робіт, в якому беручи до уваги критерії реальності, розумності та необхідності надання зазначених в ньому адвокатських послуг, з урахуванням складності справи, тому відповідач вважає, що відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 140646,41 грн.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі документи, суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Епірок Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить сягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" 2190365,10 грн. - основного боргу, 280135,89 грн. - 3% річних та 426549,57 грн. - інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2021 закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2000000,00 грн. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Епірок Україна" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості в іншій частині - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епірок Україна" основний борг у розмірі 190365,10 грн., 3% річних у розмірі 195095,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 420599,57 грн., судовий збір у розмірі 13366,51 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Також вирішено повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Епірок Україна" з державного бюджету України судовий збір у розмірі 90 000,00 грн.
Позивач до судових дебатів заявив про те, що подасть докази на підтвердження понесених судових витрат. Судом призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 17.06.2021.
Від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача здійснені витрати на правову допомогу у сумі 140646,41 грн. До заяви додані копії договору про надання правової допомоги №455-АО-1/2020 від 10.11.2020 у кладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Епірок Україна" та Адвокатським об'єднанням "Інегрітес", рахунків на оплату №386 від 18.12.2020 на суму 130862,98 грн. та №158 від 11.06.2021 на суму 75214,92 грн., платіжних доручень №14852 від 23.12.2020 на суму 130862,98 грн. та №17633 від 11.06.2021 на суму 75214,92 грн., актів надання послуг від 11.06.2021 на суму 65431,49 грн., від 11.06.2021 на суму 75214,92 грн., звіту про роботу адвокатів АО "Інтегрітес" на завданнями клієнта.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Так, відповідно до звіту про роботу адвокатів АО "Інтегрітес" над завданнями клієнта на підставі договору про надання правової допомоги №455-АО-1/2020 від 10.11.2020 у період з 24.12.2020 по 10.06.2021 виконано наступні роботи:
- 24.12.2020 вивчення внутрішніх документів клієнта, які можливо використати як докази в судовому процесі стосовно заборгованості з ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" за надані послуги з ремонту устаткування. Напрацювання правової позиції для представництва інтересів клієнта в суді (адвокат Каганець А.В. витрачено 5 год.);
- 21.01.2021 - 24.02.2021 формування та підготовка позовної заяви до ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за надані послуги з ремонту устаткування, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат. Формування додатків до позову та відправка позовної заяви на адресу Господарського суду Дніпропетровської області та відповідача (адвокат Каганець А.В. витрачено 8 год. 45 хв.);
- 11.03.2021 підготовка клопотання про участь представника позивача у судовому засіданні у справі №904/2016/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (адвокат Каганець А.В. витрачено 1 год. 30 хв.);
- 05.04.2021 аналіз відзиву відповідача на позовну заяву у справі №904/2016/21. Підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №904/2016/21 (адвокат Каганець А.В. витрачено 1 год. 10 хв.);
- 06.04.2021 підготовка та участь у судовому засіданні у справі №904/2016/21 (адвокат Каганець А.В. витрачено 1 год. 00 хв.);
- 15.04.2021 підготовка та направлення до суду відповіді ТОВ "Епірок Україна" на відзив у справі №904/2016/21 (адвокат Каганець А.В. витрачено 3 год. 30 хв.);
- 26.04.2021 підготовка і подача клопотання ТОВ "Епірок Україна" про зменшення розміру позовних вимог у справі №904/2016/21. Підготовка і подача додаткових письмових пояснень ТОВ "Епірок Україна" у справі №904/2016/21 (адвокат Каганець А.В. витрачено 4 год. 10 хв.);
- 27.04.2021 підготовка та участь у судовому засіданні у справі №904/2016/21 (адвокат Каганець А.В. витрачено 1 год. 00 хв.);
- 11.05.2021 підготовка та участь у судовому засіданні у справі №904/2016/21 (адвокат Каганець А.В. витрачено 1 год. 00 хв.);
- 20.05.2021 підготовка та подача клопотання про заміну представника позивача у справі №904/2016/21 (адвокат Сівовна Ю.В. витрачено 1 год. 05 хв.);
- 24.05.2021 - 25.05.2021 підготовка та подача письмових пояснень ТОВ "Епірок Україна" у справі №904/2016/21. Підготовка та участь у судовому засіданні у справі №904/2016/21 (адвокат Сівовна Ю.В. витрачено 2 год. 30 хв.);
- 03.06.2021 підготовка та подача додаткових пояснень ТОВ "Епірок Україна" у справі №904/2016/21. Підготовка та участь у судовому засіданні у справі №904/2016/21 (адвокат Сівовна Ю.В. витрачено 2 год. 20 хв.);
- 10.06.2021 підготовка та участь у судовому засіданні у справі №904/2016/21 (адвокат Сівовна Ю.В. витрачено 1 год. 00 хв.).
Отже, адвокатським об'єднанням в рамках роботи над проектом тарифіковано 34 години. Тарифікований час не включає час, витрачений на ксерокопію документів та засвідчення копій.
Відповідно до п.2.1 договору сторони домовились, що гонорар фірми за послуги, надані за п.1.1 цього договору становить 7000,00 євро (без урахування ПДВ) за дві судові справи. В договорі також зазначено, що гонорар фірми складається з наступних складових (за 1 судову справу):
- 1600,00 євро - підготовка проекту позову;
- 400,00 євро - форсування додатків, подача позову до суду;
- 750,00 євро підготовка та направлення до суду відповіді на відзив;
- 750,00 євро - участь у судових засіданнях (он-лайн), підготовка додаткових пояснень.
Перерахунок гонорару у валюту України здійснено відповідно до курсу гривні до євро, встановленому НБУ на дату виставлення рахунків на оплату - 18.12.2020 (1євро - 34,07 грн.) та 11.06.2021 (1 євро - 32,98 грн.).
Згідно з платіжними дорученнями №14852 від 23.12.2020 на суму 130862,98 грн. та №17633 від 11.06.2021 на суму 75214,92 грн. позивачем сплачено адвокатському об'єднанню 206077,90 грн.
Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. ст. 129 ГПК України).
Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Будь-які дії учасника господарської справи, пов'язані із її розглядом судом, зокрема, явка в судове засідання, участь у судовому засіданні, відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, і витрати, понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
За приписами статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвокатів, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини відповідача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг позивачем.
Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права - принципу свободи договору. Відповідач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.
Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою позивачем наданих відповідачеві послуг з правової допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг відповідачем не має беззаперечного статусу.
Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Розглянувши доданий звіт про роботу адвокатів, суд звертає увагу на те, що адвокатом витрачено 5 год. на вивчення внутрішніх документів клієнта, а потім ще 8 год. 45 хв. на підготовку позовної заяви та розрахунків. Також адвокатом витрачено по 4 год.10 хв. на підготовку клопотання про зменшення розміру позовних вимог, хоча зменшено лише суму основного боргу (жодних розрахунків 3% річних та інфляційних втрат не здійснювалося). Більше ніж по 1 год. адвокатом витрачалося на підготовку клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання про заміну представника позивача. Понад 3 год. витрачено на підготовку відповіді на відзив. По 1 год. витрачено на підготовку та участь у судових засіданнях.
Проте, за протоколами судових засідань усі судові засідання у сукупності тривали 2 год. 8 хв. Як зазначено у звіті участь у судових засіданнях (он-лайн) коштує 750 євро.
Також суд звертає увагу, що дана справа не є складною, проте її розгляд не міг відбуватися за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з тим, що ціна позову перевищувала 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проте, 89,8 % ціни позову складав основний борг за 3 договорами та 3 актами виконаних робіт. Фактично дана сума була безспірною, оскільки в матеріалах справи містилися графіки погашення заборгованості. Також 96,9% суми основного боргу відповідачем сплачено протягом розгляду справи.
Сам лише розмір стягуваних сум не є єдиною визначальною обставиною для визначення розміру витрат на правничу допомогу. У даній справі ціна позову не є пропорційною складності справи. Як уже зазначалося, справа не є складною.
Суд звертає увагу, що питання щодо витрат на правничу допомогу схоже з обставинами, що розглядалися Верховним Судом у справі № 922/2685/19. У вказаній справі суди також звернули увагу на те, що незважаючи на значну суму позову матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
Відповідно до ч.3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (позивача).
Однак суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд звертає увагу що, наприклад, у справі №904/2247/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Композит-Еко" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 9 123 227,84 грн. витрати на професійну правничу допомогу позивача склали 25000,00 грн. У справі № 904/1494/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дробмаш-Україна" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 2 170 005 грн. витрати на правову допомогу склали 11250,00 грн.
Отже вартість послуг правничої допомоги, визначена позивачем та адвокатським об'єднанням, не є вирішальним для покладення саме такого її розміру на відповідача. При вирішенні даного питання суд оцінює всі обставини у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатами, обсяг наданих послуг, ціну позову, кількість судових засідань, часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги, що значне погашення відповідачем суми боргу відбулося вже після звернення позивача з позовом до суду, суд вважає адекватним розміром правничої допомоги, яка може бути покладена на відповідача 69939,61 грн. (з урахуванням часткового задоволення позовних вимог виходячи із заявленої до стягнення суми). Суд вважає за необхідне скористатися правом суду і не розподіляти витрати на правову допомогу в іншій частині на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
На підставі викладеного, враховуючи що позов задоволено частково, беручи до уваги заперечення відповідача проти стягнення витрат на правову допомогу, право суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг, ціну позову, кількість судових засідань, часткове задоволення позовних вимог та баланс інтересів сторін у даному питанні, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 69939,61 грн.
Керуючись ст.ст. 46, 221, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд.2, ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епірок Україна" (04073, м. Київ, пр. Степана Бандери, буд. 9, корп. 3, ідентифікаційний код 34818882) витрати на правничу допомогу у розмірі 69939,61 грн.
В стягненні решти заявлених витрат на правничу допомогу - відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне додаткове рішення складено - 07.07.2021.
Суддя О.М. Крижний