Справа № 212/3390/21
2/212/2351/21
24 червня 2021 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого-судді: Козлова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Машошиної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи джерелом підвищеної небезпеки, -
В квітні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бутко О.О. звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», в рахунок компенсації відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві в сумі 454 000 грн., без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
В обґрунтування вимог послався на наступні обставини.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10 годин 30 хвилин, на території залізничного цеху №2 Управління залізничного транспорту Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» під час виконання трудових обов'язків шляхового майстра загинув батько Позивача - ОСОБА_3 . Причиною смерті стало наїзд на нього вагону вантажного поїзду належного підприємству.
Внаслідок смерті батька позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у наступному: позивач втратив рідну людину, яку дуже любив. Смерть батька призвела до того, що позивача тривалий час перебував в напруженому психічному стані, думки про смерті батька не залишають його навіть до теперішнього часу. Відчуття того, що Позивач ніколи не побачить свого батька, постійно пригнічує його, що негативно позначається на психічному стані.
Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з призначенням дати та часу розгляду справи.
21 травня 2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника відповідача ПАТ «КЗРК». В яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог. На думку відповідача, факт спричинення моральної шкоди є недоведеним.
Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданого Саксаганським відділом РАГСу м.Кривого Рогу від 15 лютого 1979 року.
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Саксаганським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області 25 лютого 2005 року, актовий запис №420, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 52 роки.
Позивач загинув під час виконання своїх трудових обов'язків, внаслідок нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 10 годині 30 хвилин.
Згідно акту форми Н-1, про нещасний випадок №1 від ІНФОРМАЦІЯ_2, нещасний випадок стався за наступних обставин:
о 07 год. 30 хв. 24.02.2005 року шляховий майстер залізничного цеху №2 УЗТ ВАТ «Кривбасзалізрудком» ОСОБА_3 видав письмовий наряд бригаді монтерів колії на збірку рельсових ланцюгів. О 08 год. 00 хв. монтери колії розпочали виконання наряду. По показанням начальника служби колії ОСОБА_4 він дав розпорядження ОСОБА_5 оглянути залізничну колію №4 для підготовки її до капітального ремонту.
Приблизно о 10 год. 00 хв. машиніст екскаватора ОСОБА_6 прямував від слюсарної майстерні цеха до екскаватора ЕКГ-5А № 11320, який знаходиться на рудному складі, біля залізничної колії №5 та бачив як ОСОБА_3 прямував вздовж залізничної колії №5.
Працівники охорони «Суха Балка» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зустріли в районі залізничної колії чоловіка, який йшов похитуючись. Водночас, машиніст екскаватора ЗЦ № 2 УЗТ ОСОБА_6 додатково повідомив, що бачив як майстера шляхового ОСОБА_3 зупинили охоронці ВАТ «Суха Балка», після цього він пішов у напрямку 4-ї колії, під галерею між 1-м та 2 м пілонами руди, де знаходилися 10 вагонів завантажених рудою, зважені нічною зміною.
О 10 год. 10 хв. чергова станції «Центральна» ОСОБА_9 дала розпорядження по радіозв'язку складачу поїздів ОСОБА_10 про підготовку до відправлення на станцію «Рокувата-Промислова» 10-ти завантажених рудою вагонів. О 10 год. 25 хв. машиніст ОСОБА_11 доповів про готовність до відправки та по дозволяючому показнику світлофора вони рушили на станцію «Рокувата-Промислова». Пізніше, вагар ОСОБА_12 отримала інформацію, що на колії знаходиться травмована людина. Узвязку з цим, остання дала наказ вантажникам повідомити по телефону чергову станції, щоб зупинили поїзд. По радіозв'язку чергова станції «Центральна» ОСОБА_9 дала наказ машиністу тепловоза на зупинку поїзда. На залізничній колії № 4, на рейкі ближній до рудного складу, на відстані біля 2-х метрів від дозувальної площадки було виявлено тіло ОСОБА_3 без ознак життя.
Підприємством ВАТ «КЗРК» було складено акт №1 від 18.03.2005 року про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом (за формою НПВ).
Згідно висновку комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, обстеживши місце нещасного випадку, вивчивши технічну документацію, отримавши письмові пояснення та опитавши осіб, ознайомившись з висновками експертно-технічної комісії та судово-медичної експертизи, дійшла до висновку, що нещасний випадок з ОСОБА_3 стався в зв'язку з порушенням з його боку затвердженого маршруту пересування робітників по території станції «Центральна»; пересування по території станції у стані алкогольного сп'яніння.
Осіб, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку, комісією не встановлено (згідно акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2).
У відповідності до ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в області охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини - є головним обов'язком держави.
Згідно частин 1,3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Посилання представника відповідача, що ОСОБА_3 порушив вимоги законодавства про охорону праці, а також положення «Загальної інструкції з охорони праці №1 для робітників і службовців УЗТ» щодо заборони вживання алкогольних напоїв на робочому місці є необґрунтованим, тому що, що відповідач не забезпечив безпечних умов праці, відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про охорону праці», а тому є особою, яка несе відповідальність за відшкодування шкоди позивачу, який втратив свого батька.
Відповідно до ст.264 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення, серед інших питань, вирішує які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно з ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або у інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Внаслідок смерті на виробництві ОСОБА_3 позивачу, сину загиблого, завдана моральна шкода, яка полягає в наступному: внаслідок смерті батька позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з його смертю. Він не побачив свого батька, повністю позбавлена батьківського спілкування, турботи та любові рідного батька. Таким чином, факт моральних страждань у зв'язку зі смертю батька, навряд чи потрібно доводити за допомогою якихось спеціальних засобів доказування. Доведення наявності цих страждань, саме по собі, полягає у засадничих поняттях людяності та розумінні основ людського життя, яке державою Україна визнається найвищою соціальною цінністю.
Слід зазначити, що в даному випадку, при наявності всіх об'єктивних умов виписаних в цивільному законі, які є критеріями наявності існування та виникнення обов'язку відшкодування моральної шкоди, підставою виникнення моральної шкоди слугувала подія, яка має незворотний характер - смерть батька, причому в самому початку життя позивача. Ця подія є та буде залишатися надалі джерелом душевних страждань, які будуть супроводжувати позивача на протязі всього життя. Тому, саме поняття відшкодування моральної шкоди тут навряд чи доречно, оскільки відшкодувати її не вдається за можливе з огляду на тяжкість втрати та її безповоротність. Мова може йти тільки но про якусь компенсацію цих моральних страждань. Саме з такої позиції суд виходить при визначенні розміру цієї компенсації.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню в якості компенсації моральної шкоди, суд виходить з наведеного вище. Беруться, крім іншого, до уваги конкретні обставини справи, та як вже було зазначено істотність вимушених змін у подальшому житті позивача, особливо тяжких наслідків, що наступили в силу таких змін у житті позивача.
Враховуючи наведену вище аргументацію, приймаючи до відома принципи розумності і справедливості, обставини справи (відносно того, що у справі зафіксовано факти, які знижують міру відповідальності відповідача - порушення ОСОБА_3 маршруту пересування, наявність алкоголю в организмі на момент смерті - хоча й не нівелюють останню), суд вважає, що належною компенсацією спричиненої ОСОБА_1 моральної шкоди буде сума у розмірі, що відповідає значенню близько 55 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу (станом на 01.01.2021 року), що складатиме 124 тисячі 850 гривень, без утримання податку з доходів фізичних осіб. Ця сума відшкодування є тією мірою матеріальної компенсації, в даному випадку, яка відповідає обствинам справи з урахуванням всіх критеріїв, які потрібно врахувати при прийнятті цього рішення: моральні страждання, які зазнав та продовжуватиме зазнавати позивач впродовж життя у зв'язку із позбавленням його можливості мати батька, висновки Акту спеціального розслідування нещасного випадку щодо наявності, крім іншого, вини загиблого у нещасному випадку.
Таким чином, суд частково задовольняє вимоги позивача стосовно розміру суми компенсації моральної шкоди.
Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 1248 грн. 50 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України, ст.ст.23, 1167,1168 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 4, 12, 81, 141,247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька джерелом підвищеної небезпеки - 124 тисячі 850 гривень, без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави - судовий збір в розмірі 1248 гривень 50 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування та ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Бутко Олександр Олександрович, юридична адреса: м.Кривий Ріг, пр.Гагаріна,16/7.
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», адреса: 50029, м.Кривий Ріг, вул.Симбірцева, 1а, ЄДРПОУ - 00191307.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 29.06.2021 року.
Суддя: Ю. В. Козлов