Справа № 369/4355/21
Провадження № 3/369/3474/21
Іменем України
14.06.2021 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, за участю захисників Гошка В. І. та Пачевої І. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Бучанського РУП ГУНП у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081714, 24 березня 2021 року о 06:54 год., водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Chevrolet Aveo», днз НОМЕР_2 , за адресою: вул. В. Чорновола в м. Вишневе Бучанського (Києво-Святошинського) району Київської області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, за допомогою технічного пристрою «Drager» та у закладі охорони здоров'я, під відеозапис на боді-камеру № 090801 відмовився.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні водій ОСОБА_1 вину у вчиненому порушенні п. 2.5 ПДР не визнав та пояснив, що того дня в стані алкогольного сп'яніння не перебував та від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, погодився його пройти, проте в працівників поліції при собі не було спеціального технічного пристрою «Drager», щоб пройти огляд на місці. При цьому, вважає, що працівники поліції безпідставно зупинили його автомобіль не повідомили причини зупинки та з незрозумілих причин стали вимагати дути повітря у стаканчик з-під кави, на що останній відмовився, оскільки дана пропозиція йому стала підозрілою. На вимогу водія ОСОБА_1 про доставлення його працівниками поліції для проходження відповідного огляду до закладу охорони здоров'я отримав відмову та пропозицію самостійно звернутися до відповідного закладу, однак не отримав від них направлення для проходження відповідного огляду. У зв'язку з чим самостійно 24 березня 2021 року о 08:30 год. звернувся до закладу охорони здоров'я ТОВ «Клініка ім. Гальченка В. В.», де пройшов огляд у лікаря-нарколога та за результатами огляду водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння в останнього не виявлено. Пояснив суду, що оскільки працівниками поліції не було вручено відповідного направлення та не роз'яснено до якого саме закладу охорони здоров'я необхідно звернутися, він був змушений обирати відповідний заклад на власний розсуд. Вважає, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим просив суд закрити провадження у справі щодо нього, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Захисник Гошко В. І. в інтересах водія ОСОБА_1 звернувся до суду з усним клопотанням про витребування в уповноваженого органу повного відеозапису відзнятого працівниками поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081714 від 24 березня 2021 року, оскільки останній відсутній в матеріалах справи № 369/4355/21 та виклик в судове засідання свідка у справі ОСОБА_2 , якому передано автомобіль ОСОБА_1 , для перевірки всіх обставин справи та пояснень водія ОСОБА_1 .
Дане клопотання судом задоволено в повному обсязі та здійснені відповідні виклики, надісланий запит, проте даний відеозапис уповноваженою особою РУП ГУНП в Київській області до суду, не надано.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , пояснив, що 24 березня 2021 року близько 07:00 год. до нього зателефонував його товариш ОСОБА_1 та повідомив, що був зупинений працівниками поліції попросив приїхати на місце події. По приїзду дізнався, що у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, при цьому на його погляд у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не вбачав. Патрульні продиктували йому, що необхідно написати в розписці. Потім разом з ОСОБА_1 поїхали до найближчого медичного закладу для проходження ним відповідного огляду. Також повідомив, що на місці події свідки були відсутні, а направлення до закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 не вручили.
В зв'язку з чим, захисник Пачева І. В. в інтересах водія ОСОБА_1 звернулася до суду з усним клопотанням про закриття провадження у справі, щодо її довірителя, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Дане клопотання аргументувала тим, що в матеріалах справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення та письмового зобов'язання ОСОБА_2 відсутні будь-які докази, які беззаперечно підтверджували винуватість водія ОСОБА_1 . А саме, в матеріалах справи № 369/4355/21 відсутні пояснення свідків, відеозапис відзнятий при пропозиції проходження огляду на стан сп'яніння водію та складенні протоколу про адміністративне правопорушення, відсутність письмового направлення водія до відповідного закладу охорони здоров'я, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст. 266 КУпАП, тому такий огляд вважається недійсним. Враховуючи вищенаведене, вважає наявні в матеріалах справи докази неналежними та недопустимими, тому просить провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення водія ОСОБА_1 та доводи його захисників Гошка В. І. і Пачевої І. В., пояснення свідка ОСОБА_2 , дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за такі порушення: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, складає одне з вказаних вище альтернативних діянь, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначено у ст. 266 КУпАП та в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція №1452/735), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція № 1395).
Згідно з п. 2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Суд звертає увагу, що п. 6 Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння (дається визначення будь-якого сп'яніння) проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Розділ ІІ чітко визначає процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
Крім того, зазначений вище Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.
Відповідно до п. 7 розділу 11 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КупАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним (ч. 5 цієї статті).
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП -поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій (процедури) при проведенні огляду та оформленні його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечно, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що поліцейським Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Зєваєвим А. О., при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081714 від 24 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 даних вимог закону дотримано не було.
З аналізу наведеного вище слідує, що до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тоді, коли вона відмовилася від проходження огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку, який визначений ст. 266 КУпАП та який відсилає до інших нормативно-правових актів, оскільки норма є банкетною, а саме: постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та Наказу МВС України, Міністерства охорони здоров'я України про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Разом з тим, у разі відмови водія від проходження огляду водія на місці та в закладі охорони здоров'я, і наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 р. I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення складено щодо ОСОБА_1 за порушення п. 2.5 ПДР, тобто за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дана відмова водія ОСОБА_1 зафіксована лише протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081714 від 24 березня 2021 року, будь-які інші належні і допустимі докази в матеріалах справи відсутні. Відтак, відсутні пояснення свідків, які були присутніми при відмові водія від проходження такого огляду, відсутній відеозапис відзнятий при пропозиції та відмові водія від такого огляду, і складенні протоколу про адміністративне правопорушення, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні своїми поясненнями підтвердив, що у водія ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, свою розписку писав під диктовку працівників поліції.
Разом з тим, надану в судовому засіданні довідку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 176/21, видану ТОВ «Клініка ім. Гальченка В. В.» від 24 березня 2021 року, за самозверненням ОСОБА_1 , суд до уваги не бере оскільки огляд водія було проведено в закладі охорони здоров'я, який згідно з наказом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 травня 2019 року № 563 «Про оптимізацію організації проведення медичних оглядів на стан сп'яніння в м. Києві» не належить до переліку закладів, який має право проводити відповідні огляди та встановлювати наявність чи відсутність стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в м. Києві.
За таких обставин, вислухавши пояснення водія ОСОБА_1 та доводи його захисників Гошка В. І. і Пачевої І. В., заслухавши пояснення свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, серед яких протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081714 від 24 березня 2021 року, письмове зобов'язання ОСОБА_2 про зберігання та доставляння автомобіля «Chevrolet Aveo», днз НОМЕР_2 , за адресою: вул. Антонова, м. Київ, копія постанови про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд дійшов висновку, що клопотання захисника Пачевої І. В. підлягає задоволенню а провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Частиною 5 ст. 266 КУпАП чітко передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З огляду на положення ст. 7 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Суд зауважує, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що матеріали адміністративної справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження того, що в діянні ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, викладене вище надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що вказує на відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 294, 299, 300 КУпАП,
постановила:
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 081714 від 24 березня 2021 року) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. А. Козак