Справа №:753/644/19
Провадження №: 2-ві/755/20/21
"06" липня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі судді Хромової О.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінчук Ігор Анатолійович, про визнання договору позики недійсним, повернення предмету застави,
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінчук І.А., про визнання договору позики недійсним, повернення предмету застави.
25 червня 2021 року представником позивача ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід судді Арапіної Н.Є. Підставою для відводу зазначено, що в даній справі вичерпано всі строки розгляду справи у термін 125 днів, що свідчить про безпідставне затягування головуючим суддею розгляду справи по суті. Практично позивача позбавлено права доступу до правосуддя, а головуючий суддя позбавляє позивача права у розгляді даної справи.
Згідно із частинами другою, третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2021 року подану представником позивач ОСОБА_1 заяву про відвід головуючого у справі судді Арапіної Н.Є. визнано необґрунтованою та передано іншому судді для її вирішення в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями 05 липня 2021 року заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
За змістом положень частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог частини восьмої статті 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу, приходить до такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до пункту 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey
v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein
v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» також зазначає, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 908/137/18.
За умовами частин третьої, четвертої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Зі змісту заяви про відвід та аналізу обставин, на які посилається заявник, судом не встановлено порушень статті 33 ЦПК України. Також не встановлено обставин, зазначених у статях 36 та 37 ЦПК України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об'єктивності судді, що розглядає справу. Вказані заявником обставини стосуються незгоди позивача та його представника з прийнятими суддею процесуальними рішеннями у даній справі, що не є правовою підставою для його відводу відповідно до приписів частини четвертої статті 36 ЦПК України.
Таким чином, заявником не надано належних доказів, які б підтверджували пряму чи побічну заінтересованість судді у затягуванні розгляду даної справи, а також не надано доказів наявності інших обставин, що викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Враховуючи викладене та керуючись статями 33, 36, 37, 40, 260, 353 ЦПК України, суддя,
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Арапіної Н.Є у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінчук Ігор Анатолійович, про визнання договору позики недійсним, повернення предмету застави.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінчук Ігор Анатолійович, про визнання договору позики недійсним, повернення предмету застави, - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя О.О. Хромова