Справа № 361/2405/20 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3170/2021 Суддя-доповідач ОСОБА_2
24 червня 2021року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2021 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , до 29 липня 2021 року включно, -
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120201101013000117 від 17.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2021 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 на 60 днів, тобто до 29 липня 2021 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою суду захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2021 року та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник зазначає, що копію оскаржуваної ухвали було отримано лише 17 червня 2021 року.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги вказує, що на даний час немає жодних підстав для перебування ОСОБА_7 під вартою, оскільки ризики про які зазначає прокурор є недоведеними та необгрунтованими.
Зазначає, що ОСОБА_7 має орендоване в м. Києві житло, що підтверджується договором оренди, а тому, враховуючи недоведеність і необгрнутованість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є необхідним.
Крім того, захисник стверджує, що судом безпідставно визначено ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави саме в розмірі 80 прожиткових мінімумів, який є найвищим, та є непомірним для обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з п. 1-1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення рішення по суті - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області захисник ОСОБА_6 отримав лише 17 червня 2021, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р.).
Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Під час розгляду суд встановив, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, бо є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_7 під впливом тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.
У рішенні по справі «Wпроти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Судом ретельно перевірено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , обгрунтованість висунутого щодо нього обвинувачення, встановлена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, враховано дані про особу ОСОБА_7 , який раніше судимий, а також перевірено можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо надмірно великого розміру застави колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки такий розмір застави не суперечить вимогам ст. 183 КПК України
Твердження захисника про необхідність застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту колегія суддів вважає безпідставними, оскільки перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , а також наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать дотримання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, за наслідками її розгляду, вважає необхідним вказану скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 177-178, 199, 331,376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2021 щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: