вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 758/4760/21 Апеляційне провадження №33/824/2906/2021Головуючий у суді першої інстанції - Анохін А.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
29 червня 2021 року суддя Київського апеляційного суду М.І.Оніщук, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 122-2, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 19.05.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 12.03.2021 року о 04 год. 05 хв. по вул. Волоська, 33/32 в м. Києві керував автомобілем «Nissan Rogve» д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, в приміщенні закладу охорони здоров'я УНП "КМНКЛ" "Соціотерапія" у присутності двох свідків та не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яка була подана останнім за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та звукових сигналів, чим порушив вимоги пп. 2.9 "а", 2.4 ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 та ст. 122-2 КУпАП.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд неповно з'ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема вказує, що свідки зазначені у протоколі не були присутніми під час проведення огляду. При цьому, зазначає, що вказані свідки є працівникам поліції.
Також, вважає, що працівниками поліції був порушений порядок огляду на стан сп'яніння передбачений вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Губерський А.С. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених в ній підстав.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях свідків та відеозаписі.
Зокрема, як вбачається із змісту протоколу серії ДПР18 №005277 від 12.03.2021, ОСОБА_1 12.03.2021 близько о 04 години 05 хвилин по вул. Волоська, 33/32 в м. Києві керував транспортним засобом «Nissan Rogve», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в приміщенні закладу охорони здоров'я КНП «КМНКЛ» Соціотерапія» у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, відповідно до протоколу серії ДПР18 №005278 від 12.03.2021 року, ОСОБА_1 12.03.2021 близько о 03 години 55 хвилин по вул. Нижній Вал, 39 в м. Києві керуючи транспортним засобом «Nissan Rogve», державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку, подану сержантом поліції Клецюком І.В. за допомогою сигнальних пристроїв, був зупинений шляхом переслідування та блокування службовим автомобілем «Skoda» спец знак НОМЕР_2 , чим порушив п.п. 2.4 ПДР України «На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.» та п.п. 8.9 ПДР України «Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: а)сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б)увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в)гучномовного пристрою; г)спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки».
У письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 фактично визнав, що керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, проте вважав, що оскільки порушена процедура огляду, то відсутній склад адміністративного правопорушення.
Зі змісту запису нагрудних відеокамер працівників поліції вбачається, ОСОБА_1 не виконував вимогу працівників поліції про зупинку внаслідок чого останніми здійснювалось переслідування. У подальшому працівниками поліції було зупинено транспортний засіб «Nissan Rogve», під керуванням ОСОБА_1 та виявлено у водія ознаки алкогольного сп'яніння. В присутності двох свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога.
Суд звертає увагу, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність подій адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2 та ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у їх вчиненні.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп'яніння.
Слід зазначити, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не ґрунтуються на матеріалах справи доводи апеляційної скарги, які стосуються свідків, що були задіяні у ході фіксації адміністративного правопорушення.
Зокрема, ОСОБА_1 вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення внесені відомості про те, що під час огляду в приміщенні закладу охорони здоров'я були присутні свідки, при цьому, під час відмови від проходження огляду в приміщенні закладу охорони здоров'я свідків не було. Проте, як вбачається з відеозапису, з моменту зупинки автомобіля працівники поліції неодноразово залучали свідків для фіксування факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також, слід зазначити, що нормами КУпАП не передбачено необхідності безпосереднього допиту свідків у судовому засіданні.
Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.4, 2.5, 8.9 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2 та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" при проведенні огляну на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Протоколи про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №005277 та ДПР18 №005278 від 12.03.2021 відповідають положенням ст. 256 КУпАП, містять підписи свідків та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення є необґрунтованими.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 122-2, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Оніщук