вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 753/8397/21 Апеляційне провадження №33/824/3064/2021Головуючий у суді першої інстанції - Коренюк А.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
29 червня 2021 року суддя Київського апеляційного суду М.І.Оніщук, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 19.05.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 26.03.2021 року о 12 год. 01 хв. по вул. Ревуцького в м. Києві керував автомобілем «Opel Combo» д.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушена координація рухів, підвищене потовиділення, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд неповно з'ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема вказує, матеріали справи не містять доказів факту керування та зупинки автомобіля. При цьому, зазначає, що автомобілем взагалі керувала інша особа.
Крім того, вказує, що працівники поліції не направили ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Соловйов Є.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених в ній підстав.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях свідків та відеозаписі.
Зокрема, як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ № 137262 від 26.03.2021 року, ОСОБА_1 26.03.2021 року о 12 год. 01 хв. по вул. Ревуцького в м. Києві керував автомобілем «Opel Combo» д.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушена координація рухів, підвищене потовиділення, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
У письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп'яніння.
Слід зазначити, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зміст запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, також доводить факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичній установі. Крім того, в ході відтворення запису встановлено, що ОСОБА_1 жодного разу не заперечив факт керування ним транспортним засобом, а був пасажиром, про що зазначив лише в апеляційній скарзі.
Суд звертає увагу, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно відсутності в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд, як водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння слід зазначити наступне.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї інструкції поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Працівники поліції, діючи відповідно до інструкції, пропонували ОСОБА_1 поїхати до лікаря-нарколога.
Крім того, в матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3).
Доводи апеляційної скарги в частині того, що ОСОБА_1 не було роз'яснено право на перекладача, оскільки він є громадянином іншої держави, а саме - Російської Федерації, є безпідставними. Оскільки, останній не заявляв про необхідність перекладача при складенні протоколу, що також підтверджується відеозаписом.
Не ґрунтуються на матеріалах справи доводи апеляційної скарги, які стосуються свідків, що були задіяні у ході фіксації адміністративного правопорушення.
Зокрема, ОСОБА_1 вказує, що оскаржуване рішення суд першої інстанції обґрунтував письмовими показами свідків, при цьому, не викликавши їх безпосередньо для допиту. Проте, як вбачається з відеозапису, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі про що також засвідчили власними підписами безпосередньо в складеному протоколі.
Крім того, слід зазначити, що нормами КУпАП не передбачено необхідності безпосереднього допиту свідків у судовому засіданні.
Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог пп. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" при проведенні огляну на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Протокол про адміністративне правопорушення ААБ № 137262 від 26.03.2021 року відповідає положенням ст. 256 КУпАП, містить підписи свідків та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення є необґрунтованими.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Оніщук