Справа №162/1104/20
Номер провадження 1-кп/162/27/2021
05 липня 2021 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в смт. Любешів кримінальне провадження №12020030140000197 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.146 Кримінального кодексу України, -
встановив:
Ухвалою Любешівського районного суду від 11 травня 2021 року застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було продовжено на строк 60 днів по 09 липня 2021 року включно.
Прокурором Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури ОСОБА_3 подано до суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , посилаючись на те, що судовий розгляд провадження триває, а ризики, які були враховані перед цим судом під час продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінились. При цьому звернув увагу на особу обвинуваченого, а саме на те, що одним зі злочинів, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 є тяжкий умисний злочин, вчинений із застосуванням насильства, а саме нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, в обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки, вік та стан здоров'я останнього дозволяють застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Враховуючи, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання та продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існують на даний час, просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 60 діб без визначення застави.
Згідно частини 3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, в тому числі, з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Заслухавши доводи прокурора, який клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити, заслухавши думку представника потерпілого, які підтримали подане прокурором клопотання та просили продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити застосований запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оглянувши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Так, в ході досудового розслідування, з огляду на тяжкість інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, у зв'язку із вказаним недостатність застосування, в даному випадку, більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно норм статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кримінального процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є, зокрема, запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків у даному кримінальному провадженні.
В судовому засіданні, під час розгляду поданого прокурором клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.146 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, вчиненому способом, що має характер особливого мучення та спричинило смерть потерпілого, за що передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, та незаконному позбавленні волі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за що відповідальність передбачена у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Окрім того, встановлено, що на даний час наявні обставини, які свідчать про існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема, під час розгляду справи при дослідженні письмових матеріалів справи, обвинувачений відмовився давати показання; свідки обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні, кожен окремо, дали суперечливі покази щодо обставин вчиненого ОСОБА_5 злочину, вказані свідки дали суперечливі покази і в судовому засіданні при їх одночасному допиті. Зазначене свідчить, що у випадку обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, він матиме змогу незаконно впливати на вказаних вище свідків у даному кримінальному провадженні та потерпілого; враховуючи відсутність в обвинуваченого соціальних зв'язків у місці його постійного проживання; ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні в судовому засіданні не допитувався та на даний час не всі матеріали кримінальної справи були дослідженими. Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , стосуються кола його близьких родичів та знайомих, тобто в даному випадку родинна спорідненість не є стримуючою обставиною, яка могла б забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Вік та стан здоров'я останнього дозволяють застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов'язання, особистої поруки чи домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не може запобігти наявним, передбаченим статтею 177 КПК України, ризикам, а тому не може бути застосовано відносно останнього.
Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішуватись абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення ЄСПЛ у справі "Єчюс проти Литви").
В судовому засіданні під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що ризики, наявні на момент обрання щодо останнього запобіжного заходу - тримання під вартою, існують на даний час.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні двох злочинів, один з яких вчинений із застосуванням насильства щодо особи - умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, обставин вчинених ним злочинів, на переконання суду, в даному випадку недостатнім є застосування більш м'яких запобіжних заходів та лише такий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Частиною 1 статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги обставини вчинення обвинуваченим злочинів, їх ступінь тяжкості та покарання, що йому загрожує у випадку визнання його винуватим у їх вчиненні, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів з дня постановлення ухвали по 02 вересня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись статтями 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Люб'язь Любешівського району Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів, який рахувати з часу винесення ухвали по 02 вересня 2021 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи "Маневицька виправна колонія (№42)".
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1