Справа № 308/5475/21
Закарпатський апеляційний суд
01.07.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/259/21, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 09 червня 2021 року задоволено погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 (далі - слідчий), у кримінальному провадженні, відомості про яке 27.01.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000031, про застосування відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азейбарджан, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина Республіки Азейбарджан, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 15 год. 15 хв., 05 серпня 2021 року.
З матеріалів клопотання убачається, що 07 червня 2021 року слідчий звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 15 год. 15 хв., 05 серпня 2021 року. Відповідно до клопотання, починаючи з грудня 2020 року до початку березня 2021 року, мешканець АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою із невстановленими досудовим слідством особами, неодноразово пред'являв незаконні, протиправні вимоги громадянину України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 (надалі потерпілому), про передачу йому 1000 доларів США та 1200 Євро, в якості боргу за отриманий потерпілим від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_3 , аванс за виготовлення кухонної стінки, при цьому погрожуючи фізичною розправою потерпілому та його близьким родичам, та вказані погрози потерпілим були сприйняті як реальні та такі, що можуть бути здійснені щодо нього, чим спричинив потерпілому психічного страждання. Досудовим розслідуванням також встановлено, що упродовж тривалого часу потерпілий є керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Картушвал», яке займається виробництвом кухонної та інших видів меблів. У листопаді 2019 року, потерпілому надійшло повідомлення по виготовленню кухні в с. Плаюц, Рахівського району, Закарпатської області. Виїхавши на місце ОСОБА_8 , зробив заміри та між ним та ОСОБА_9 був укладений та підписаний договір підряду на загальну суму 4200 доларів США, і потерпілий отримав від замовника аванс у сумі 1200 Євро та 1000 доларів США. Згідно з умовами договору підряду, кухня повинна була бути виготовлена до червня 2020 року. Однак, потерпілий виконати умови договору вчасно не зміг з причин, які не залежали від його волі, у зв'язку з пандемією «COVID-19» та введенням карантинних обмежень не зміг своєчасно завезти сировину через кордон для виготовлення меблів і про вказані обставини повідомив замовника. Проте, наприкінці грудня 2020 року, невстановлені досудовим розслідуванням особи звернулися до ОСОБА_6 з метою повернення коштів, сплачених ОСОБА_9 потерпілому в якості авансу за виготовлення кухонної стінки. Після цього, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел незаконного збагачення, шляхом протиправного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , за надуманим приводом, в якості відшкодування боргу, які потерпілий отримав у якості авансу від замовника - ОСОБА_9 ..22.01.2021 року ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел зателефонував потерпілому й почав вимагати від нього повернення грошових коштів ОСОБА_9 , при цьому погрожуючи фізичною розправою йому та членам його сім'ї, тим самим спричинив потерпілому психічні страждання. З огляду на наведені обставини, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб. У клопотанні також вказується на те, що підозра ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, що на даний час є необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування чи/та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказує на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого, і за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а тому існують ризики того, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, не буде виконувати покладені на нього обов'язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, у тому числі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним. У клопотанні також вказується на те, що матеріалами досудового розслідування підтверджено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, під час якого потерпілому ОСОБА_8 висловлювались погрози застосування насильства, що потерпілий дає покази, які безпосередньо викривають ОСОБА_6 та вказують на його причетність до вчинення злочину, а тому наявний обґрунтований ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого, а також свідків у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом їх залякування із застосуванням фізичної сили чи будь-яким іншим чином, задля зміни ними показів або ж відмови від вже наданих, тим самим вчинивши інше (нове) кримінальне правопорушення. З огляду на викладене, а також конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, існує реальна загроза, що ОСОБА_6 особисто або через інших осіб може вживати заходів щодо переслідування заявника та інших осіб, яким відомі обставини вчинення ним кримінального правопорушення, а також здійснення фізичного та психологічного впливу на потерпілого, свідків з метою зміни ними в майбутньому показань, чи взагалі відмови від показань. Окрім того, у клопотанні слідчий посилається на дані про особу підозрюваного, який раніше засуджувався Апеляційним судом Вінницької області за п. «А» ст. 93 КК України (у редакції КК 1960) до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України. На підставі вищенаведеного, слідчий вважає, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного, будуть недостатніми для запобігання наведеним вище ризикам, просить клопотання задовольнити й застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В ухвалі слідчий суддя погоджується з обґрунтованістю підозри ОСОБА_6 , існуванням заявлених ризиків і що відомостей, які б свідчили про можливість гарантувати належну поведінку підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, не знаходить. Окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя також враховував, що ОСОБА_6 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного, насильницького злочину, відбував покарання у місцях позбавлення волі тривалий строк, негативно характеризується за місцем попереднього відбування покарання, на даний час у провадженні суду перебуває кримінальне провадження, в якому ОСОБА_6 обвинувачується у вчинення також умисного, насильницького злочину, і в той же час, вчиняє інше, тобто дане, кримінальне правопорушення. При цьому, слідчим суддею також враховано те, що підозрюваний є громадянином іноземної держави та відповідно має належні документи, що дають йому право легально перебувати на території іншої держави, що своєю чергою створює ризик можливості переховування підозрюваного від слідства та суду. На підставі вищезазначеного слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого слід задовольнити. Водночас слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні правопорушення із погрозами застосуванням насильства відносно потерпілого, відтак розмір застави визначений не був.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного, - адвокат ОСОБА_5 , вказує на те, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, просить її скасувати, постановити нову, якою обрати запобіжний захід щодо ОСОБА_6 - домашній арешт із забороною покидати житло (за адресою: АДРЕСА_4 ) у період з 24.00 год по 06.00 год із покладенням наступних обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; не спілкуватися з потерпілим, свідками, експертами та спеціалістом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання. На думку апелянта висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що органом досудового розслідування не надано жодного доказу на підтвердження обґрунтованої підозри та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не доведено належним чином неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. При цьому, на думку апелянта, враховуючи те, що клопотання слідчого не відповідало вимогам КПК, таке слід було повернути слідчому на доопрацювання, що слідчий суддя з власної ініціативи обрав запобіжний захід підозрюваному у вигляді тримання під вартою. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати житло та з покладенням певних процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 , задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного та його захисників, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги, що: вказані особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; даних про поважність причин неявки чи заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день прокурор, підозрюваний та адвокат не подавали; в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища підозрюваного й останній не подавав заяви про бажання брати участь у розгляді апеляційного скарги.
При оцінці клопотання адвоката ОСОБА_5 про проведення судового засідання в режимі відео конференції, апеляційний суд зазначає, що адвокатом не наведено таких обставин, які б свідчили про поважність причин неможливості його прибуття на розгляд апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду, проведення судового засідання в режимі «EayCom» ( електронна пошта « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») не дозволяє дотриматись вимог ч. 4 ст. 336 КПК України - відповідальній посадовій особі суду вручити пам'ятку про права та обов'язки учасникам судового провадження, а також перебувати цій особі поряд з учасником судового засідання до закінчення судового засідання, а також не гарантує забезпечення інформаційної безпеки, що передбачено ч. 3 ст. 336 КПК України. При цьому, апеляційний суд бере до уваги й те, що захисником підозрюваного є також адвокат ОСОБА_10 , який проживає в м. Ужгород, і який також не з'явився у судове засідання без поважних причин, а також те, що з поданого адвокатом ОСОБА_5 клопотання, яке 01.07.2021 передано судді доповідачу вбачається, що адвокат, за неможливості проведення судового засідання з використанням « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( електронна пошта « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), не заперечує щодо здійснення судового засідання без його участі.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього ж Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів, а тому доводи апеляційної скарги про невідповідність клопотання вимогам КПК України, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрюваний ОСОБА_6 , його захисники - адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також перекладачі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України кримінального правопорушення - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: заявою про вчинення кримінального правопорушення громадянина ОСОБА_8 , протоколами допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколами допитів свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.02.2021, протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 29.03.2021, висновком експерта № 21 від 20.04.2021, та іншими зібраними доказами у їх сукупності, на підставі яких 07.06.2021 слідчий виніс ОСОБА_6 повідомлення про підозру.
Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_6 діяння, які підпадають під ознаки передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком та оцінюючи доводи апеляційної скарги про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 , колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити вищевказане кримінальне правопорушення. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень. Тому, доводи апеляційної скарги про недоведеність слідчим та прокурором обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, - апеляційний суд відхиляє.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: можливого переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження того, в якому підозрюється. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушень та фактичні обставини його вчинення (вимагання, вчинене з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб), у своїй сукупності з його тяжкістю (інкримінований ОСОБА_6 злочин віднесено до категорії тяжких, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років ) та відомостями про особу підозрюваного (є громадянином іноземної держави; раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного, насильницького злочину, за що відбував покарання у місцях позбавлення волі тривалий строк - засуджувався Апеляційним судом Вінницької області за п. «А» ст. 93 КК України (у редакції КК 1960) до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років ; негативно характеризується за місцем попереднього відбування покарання; на даний час у провадженні суду перебуває кримінальне провадження, в якому ОСОБА_6 також обвинувачується у вчиненні умисного, насильницького злочину; характеризується агресивним ставленням до людей), повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
При цьому, колегія суддів вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винним, не буде виконувати покладені на нього обов'язки та з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, в якому підозрюється.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Доводи апеляційної скарги про те, що всі наведені в клопотанні ризики ґрунтуються лише на припущеннях слідчого та прокурора, а докази таких ризиків відсутні в клопотанні, - апеляційний суд із урахуванням наведеного вище відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам, у зв'язку із чим, доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не доведено неможливості застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують указаного висновку слідчого судді.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки діяння, у скоєнні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , поєднані із погрозою застосування насильства щодо потерпілого та його близьких родичів.
При оцінці доводів апеляційної скарги колегія суддів також вважає, що судом першої інстанції дана вірна оцінка вищенаведеним даним про особу підозрюваного ОСОБА_6 , які на переконання апеляційного суду свідчать обґрунтованість висновків слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що обставини, за яких ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що наведені в клопотанні слідчого ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином чи вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також про те, що інший, менш суворий, запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що сторона захисту як у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, не посилалась на наявність у ОСОБА_6 захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою, зокрема що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою, оскільки тримання під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я.
При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що підозра ОСОБА_6 є необґрунтованою і його дії можуть мати ознаки передбаченого ст. 355 КК України злочину, колегія суддів зазначає, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини чи кваліфікації дій обвинуваченого, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті, і вважає, що в матеріалах судового провадження є докази, які на даний момент свідчать про вчинення ОСОБА_6 кримінально-караних діянь.
Тому, доводи апеляційної скарги про можливість застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - апеляційний суд визнає такими, що не заслуговують на увагу й відхиляє їх.
Із вищенаведених підстав, як такі, що не впливають на висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не дають підстав для скасування судового рішення та застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд визнає і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, цивільну дружину та на утриманні одну неповнолітню дитину.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Строк тримання ОСОБА_6 під вартою встановлено слідчим суддею відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі стороною захисту не вказується.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 09 червня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні, відомості про яке 27.01.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021070000000031, про застосування щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 15 год. 15 хв., 05 серпня 2021 року, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: