справа №380/10452/21
про залишення позовної заяви без руху
05 липня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А., перевіривши матеріали адміністративного позову санаторію “Нафтуся Прикарпаття” до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу, -
санаторій “Нафтуся Прикарпаття” звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ю - 10762-53 від 08.12.2020.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 вказаного Кодексу.
Суддя зазначає, що правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду визначено, зокрема, ст. 122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У свою чергу, приписами ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч.4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”).
Відповідно до абзацу 9 ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а та від 08 серпня 2019 року у справі №480/106/19.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю - 10762-53 від 08.12.2020, однак із позовом звернувся лише 25.06.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу потрібно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та надати докази на підтвердження поважності причин такого пропуску.
Крім того, ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас позивач не долучив до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору.
Суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.
Предметом позову у вказаній справі є вимога про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) № Ю - 10762-53 від 08.12.2020 на суму 372989,69 грн.
Таким чином, судовий збір за подання цього позову становить 1,5 % від ціни позову, що становить 5594,85 грн.
Таким чином, з метою усунення вищевказаного недоліку, позивачу потрібно надати докази сплати судового збору в сумі 5594,85 грн.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі “Судовий збір”.
Такими реквізитами є: отримувач коштів: одержувач - ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; код ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: “84” Окружні адміністративні суди: призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Крім того, ч. 2 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява підписана та подана адвокатом Фартушок Н.Б.
На підтвердження повноважень адвокат Фартушок Н.Б. долучив до матеріалів позовної заяви копію ордера про надання правової допомоги серії ВС №1063103 від 03.03.2021 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, ч. 4 ст. 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером визнається письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно п.2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та іншими законами України.
Згідно вказаного Положення реквізити генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Водночас, суддею встановлено, що адвокат Фартушок Н.Б. долучив до матеріалів позовної заяви копію ордера на надання правової допомоги, відповідність якої оригіналу засвідчив штампом (“згідно з оригіналом”, адвокат Фартушок Н.Б., 25.06.2021, підпис).
Суддя зазначає, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді.
Згідно з вимогами ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) ордер, який посвідчує повноваження адвоката як представника, подається в оригіналі. Відповідність оригінала копії ордера може бути посвідчена підписом судді, після чого копія приєднується до матеріалів справи.
Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями ЦПК України і Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” не передбачено.
Вказана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в ухвалі 29.05.2019 року, у справі № 202/5348/18.
Тобто, адвокат як представник для підтвердження своїх повноважень учасника справи повинен надати ордер, що являє собою оригінальний документ встановленої законодавством форми та змісту, який повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені Положенням № 41, з якого можна встановити, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, і підтверджує правомочність адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Інші замінники та форми відтворення змісту цього документа (копії ордера, зокрема, завірені адвокатом) не замінюють обов'язку надавати ордер як єдиний, унікальний та основний вид цього документу, який і є юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній в ухвалах від 27.11.2018 у справі №826/5357/17, від 30.03.2018 у справі №908/1843/17, від 09.08.2018 у справі №826/19995/16, від 31.10.2018 у справі №9901/847/18.
Положення ч. 4 ст. 59 КАС України не містять правил, які б дозволяли адвокату підтверджувати свої повноваження поданням копії ордеру, а не основного документа, з якого була зроблена ця копія.
З огляду на викладене, позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтвердженні відповідно до вимог ст. 59 КАС України, що свідчить про невиконання вимог процесуального закону при зверненні до суду.
Таким чином, позивачу з метою у усунення вказаного недоліку потрібно долучити до матеріалів позовної заяви оригінал ордера про надання правової допомоги.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
залишити без руху позовну заяву санаторію “Нафтуся Прикарпаття” до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу.
Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Потабенко В.А.