справа №380/5630/21
30 червня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо подання Міністерству внутрішніх справ України висновку щодо призначення і виплати позивачу, як інваліду другої групи армії, одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати відповідача витребувати від позивача відповідні документи і на їх підставі підготувати та скерувати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи армії внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
Ухвалою судді від 28.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; з урахуванням клопотання позивача та на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Посилається на те, що є пенсіонером органів внутрішніх справ з 06.12.2000 року, інвалідом армії ІІ групи безтерміново через захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 04.02.2021 року звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату як інваліду ІІ групи одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Проте листом від 23.03.2021 року відповідач відмовив позивачу у призначенні такої допомоги. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що при первинному огляді обласною МСЕК у 2001 році позивачу установлено 20% втрати професійної працездатності. Згідно з довідкою МСЕК від 23.07.2019 року та випискою з акта огляду МСЕК позивачу встановлено ІІ групу інвалідності. Враховуючи, що з дати первинного огляду МСЕК до дати повторного огляду пройшло більше двох років (19 років), то за правилами п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, позивач не має права на отримання грошової допомоги у більшому розмірі. З огляду на викладене, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
04.02.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням ІІ групи інвалідності за формою згідно з додатком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Листом від 23.03.2021 року №К-27/Огд/13/10-2021 відповідач повідомив позивачу, що з дати первинного встановлення інвалідності до повторного огляду та встановлення згідно з рішенням МСЕК вищої групи пройшло більше двох років, а тому підстави для формування висновку щодо виплати грошової допомоги відсутні.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач, на його переконання, має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, однак відповідачем протиправно відмовлено в задоволенні його заяви про призначення такої допомоги, оскільки Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області є неповноважним органом для вирішення питання про призначення такої допомоги.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (який набрав чинності 07.11.2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
Відповідно до п.15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами ст.23 Закону України «Про міліцію».
Згідно з ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної норми Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Відповідно до підп.2 п.3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з п.2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 7 Порядку №850 визначено перелік документів, які працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби.
Відповідно до п.п.8, 9 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами чітко регламентовано порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги та розмежовано компетенцію МВС та його структурних підрозділів при здійсненні такого призначення і виплати. Зокрема, орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, отримує відповідні документи від працівника міліції, якому призначається грошова допомога, та подає їх у встановлений строк МВС разом із висновком щодо виплати грошової допомоги.
При цьому, суд враховує, що рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю чи про відмову в призначенні такої належить до виключної компетенції МВС.
Отже, відповідач поза межами своїх повноважень здійснив розгляд заяви позивача про призначення одноразової грошової допомоги, незважаючи на те, що був зобов'язаний скерувати її МВС для прийняття рішення.
Доказів на спростування вказаного висновку суду відповідач не подав та у відзиві на позовну заяву не повідомив.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» останній звільнений від його сплати.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо подання Міністерству внутрішніх справ України висновку щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (місцезнаходження: пл.Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 08592247) подати Міністерству внутрішніх справ України висновок щодо призначення і виплати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення буде складено до 05.07.2021 року.
Суддя Ланкевич А.З.
Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 05.07.2021 року.