02 липня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/3490/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27247, Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Кетрисанівка, код ЄДРПОУ - 04365508)
провизнання протиправним та скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 19 травня 2021 року 1158;
- зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького район) Кіровоградської області затвердити проект землеустрою та передати ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 2.0000 га з кадастровим номером 3520884400:02:000:1900, яка знаходиться на території Мар'янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;
- зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання законної сили.
Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Кетрисанівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області приймати рішення щодо розпорядження в будь-який спосіб земельною ділянкою кадастровий номер 3520884400:02:000:1900, площею 2 га, що розташована на території Мар'янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, в тому числі, про здійснення поділу земельної ділянки, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну кадастрового номера.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, виконання рішення суду та ефективний захист й поновлення порушеного права позивача буде неможливим, адже надання земельної ділянки у власність чи в користування іншим особам призведе до незворотних наслідків, а саме того, що позивачка буде позбавлена можливості реалізувати право безоплатної приватизації на отримання у власність вказаної земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Пунктом 1 ч.2 цієї статті визначено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 5 ст.154 КАС України визначено, що про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до положень ч.1 ст.154 КАС України заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно положень ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Також, відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно п. 4, 5 ч.1 ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, в тому числі:
- захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
- інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Аналізуючи зміст положень ч.2 ст.150 КАС України суддя зазначає, що забезпечення позову допускається лише у виключних випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ж є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже, суду не надано жодного документу або інших доказів на підтвердження наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд вважає, що наведені у заяві доводи про необхідність забезпечення позову є необґрунтованими, оскільки не свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення його порушених прав та інтересів, як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України.
Додатково суд зважає на правовий висновок постанови Верховного Суду від 08.08.2019р. по справі №826/12319/18 (касаційне провадження №К/9901/67074/18) з приводу застосування ст.ст.150 і 151 КАС України, де указано, що "Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними".
Підсумовуючи викладені вище міркування та враховуючи приписи ч.5 ст.242 КАС України, суд доходить до переконання як про недоведеність існування явної та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, так і про недоведеність того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим у майбутньому, після достовірного та повного встановлення усіх обставин справи.
Відтак, у задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись ст.ст.150-154, 156, 256, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені заяви про забезпечення позову у справі №340/3490/21 шляхом заборони Кетрисанівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області приймати рішення щодо розпорядження в будь-який спосіб земельною ділянкою кадастровий номер 3520884400:02:000:1900, площею 2 га, що розташована на території Мар'янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, в тому числі, про здійснення поділу земельної ділянки, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну кадастрового номера - відмовити.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук