24 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2854/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, код ЄДРПОУ 43877118)
представник: Братухін О.В.
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Гідросенд" (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 65, код ЄДРПОУ 34996776)
представник: Кириленко Ю.Г.
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області (надалі - ДЕІ у Кіровоградській області) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросенд" (надалі - ТОВ "Гідросенд") про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Позов ДЕІ у Кіровоградській області мотивовано тим, що за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ "Гідросенд" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів виявлено, що наявні на підприємстві стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря експлуатуються відповідачем із порушенням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря. Позивач, посилаючись на висновки актів перевірок №07-130 від 15.07.2019 року, №07-228 від 29.11.2019 року, №07/14-38 від 17.03.2020 року та №07/14-88 від 08.07.2020 року, просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВ "Гідросенд" та заборонити йому експлуатацію:
- стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (зазначені в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №3510945300-339, виданий 18.02.2019 року Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації за №№ 38, 39 - котельні) до приведення об'ємів граничнодопустимих викидів вимогам, зазначених у дозволі, а саме: для джерела №38 (котельня) - суспендовані тверді частинки недиференційованих за складом - 50 мг/м3, для джерела № 39 (котельня) - суспендовані тверді частинки недиференційованих за складом - 50 мг/м;
- стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: шість сепараторів БСХ-100; приймальний пункт масло-пресового цеху; вентиляційна система від сепаратора до охолоджувача макухи; приймальний бункер завантаження макухи (аварійний); приймальний бункер шроту надлишкового; норії вивантаження шроту на склад; норії подачі шроту на грануляцію; три пункти вивантаження лузги пілетів; гранулятор СРМ; приймальний бункер охолоджувача гранулятора; сепаратор СПС-50; накопичувальний бункер; завальна яма; дробарка ДДП-5; склад продукції; пункт вивантаження пелетів з лушпиння соняшника; пункт вивантаження технічної макухи; пункт загрузки лушпиння на автотранспорт; завальна яма макухи; три жаровні; зварювальний пост; прес-6 шт.; дільниця розвантаження глини, перліту; пункт вивантаження глини, перліту; відкритий склад золи біля тепловентилятора; три витяжки від зварювальних постів; три вертикально свердлильні верстати; шліфувальний верстат; два відрізних верстати; наждак; чотири зварювальних поста.
Ухвалою судді від 29.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що в діяльності ТОВ "Гідросенд" відсутні порушення вимог законодавства, які б могли стати підставою для заборони експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідач стверджує, що скоротив об'єми викидів по джерелах викидів №№38, 39, а решта стаціонарних джерел викидів, що описані в позовній заяві, ним не експлуатуються, оскільки знаходяться в стадії будівництва або ліквідовані.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він наполягав на задоволенні позову, доводячи, що порушення відповідачем вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зазначені у позовній заяві, залишаються не усунутими.
Ухвалою від 19.01.2021 року суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою від 15.02.2021 року суд замінив позивача у справі - Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області - її процесуальним правонаступником - Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ТОВ "Гідросенд" з 09.07.2007 року зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є виробництво олії та тваринних жирів. (а.с. 74 - 80, т.1)
Відповідач здійснює господарську діяльність за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 65, де знаходяться цехи по виробництву олії, макухи, шроту, елеватор, котельня.
ТОВ "Гідросенд" віднесено до другої групи об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей та на стан атмосферного повітря.
Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації відповідачу видано дозвіл №3510943500-339 від 18.02.2019 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, строком на 10 років, з 01.03.2019 року по 01.03.2029 року. (а.с. 100 - 110, т.1)
Посадовими особами ДЕІ у Кіровоградській області у липні 2019 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Гідросенд" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено акт №07-130 від 15.07.2019 року, яким встановлені порушення у діяльності відповідача вимог Законів України "Про охорону атмосферного повітря", "Про відходи". (а.с. 16 - 19, т.1)
З метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства посадовими особами ДЕІ у Кіровоградській області директору ТОВ "Гідросенд" Фощію О.М. видано припис №106 від 15.07.2019 року та установлено терміни його виконання. (а.с. 20)
Позивачем упродовж 2019 - 2020 років проводилися позапланові перевірки ТОВ "Гідросенд" з метою перевірки виконання ним вимог припису №106 від 15.07.2019 року, результати яких оформлені актами №07-228 від 29.11.2019 року, №07/14-38 від 17.03.2020 року, №07-14-88 від 08.07.2020 року. (а.с. 34 - 69, т. 1)
Цими перевірками встановлено, що частину виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства відповідачем усунуто, проте ним не забезпечено виконання вимог припису №106 від 15.07.2019 року про усунення порушень вимог статей 10, 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
У зв'язку з наявністю порушень вимог природоохоронного законодавства, які завдають шкоди навколишньому природному середовищу та призводять до забруднення атмосферного повітря, позивач як територіальний орган Державної екологічної інспекції України 24.07.2020 року звернувся до суду з цим позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.
Згідно зі статтею 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
Частиною 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить зокрема:
а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря;
в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;
е) надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;
й) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з пунктом 3 цього Положення основними завданнями Держекоінспекції є: 1) реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; 2) здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони атмосферного повітря.
Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частин 7, 11 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Статтею 246 ГК України передбачено, що здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.
У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб'єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.
Підстави і порядок обмеження та зупинення діяльності суб'єктів господарювання, а також повноваження уповноважених органів приймати відповідні рішення встановлюються законом.
Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.
Частиною 3 статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
Відтак, ДЕІ у Кіровоградській області, як територіальний орган Державної екологічної інспекції України, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів вправі ініціювати повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання, а також припинення діяльності фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання є видом господарських санкцій (адміністративно-господарськими санкціями), які є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання. (ст.ст. 216, 217, 238, 239, 246 Господарського кодексу України).
Частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України установлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до статті 239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України установлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як свідчать матеріали справи, за результатами здійснення ДЕІ у Кіровоградській області заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ "Гідросенд" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів виявлені порушення відповідачем вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" при експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за місцем провадження господарської діяльності відповідача за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 65, а саме:
- виявлено перевищення об'ємів граничнодопустимих викидів стаціонарними джерелами №№38, 39;
- виявлено джерела викидів, які не враховані до дозволу на викиди стаціонарних джерел в атмосферне повітря, зокрема на елеваторі (шість сепараторів БСХ-100, приймальний пункт масло-пресового цеху, вентиляційна система від сепаратора до охолоджувача макухи, приймальний бункер завантаження макухи (аварійний), на дільниці грянуляції (приймальний бункер шроту надлишкового, норії вивантаження шроту на склад, норії подачі шроту на грануляцію); на охолоджувачі (три пункти вивантаження лузги пілетів, гранулятор СРМ, приймальний бункер охолоджувача гранулятора) на дільниці по розділенню сміттєвих домішок (сепаратор СПС-50, накопичувальний бункер, завальна яма, дробарка ДДП-5, склад продукції, пункт вивантаження пелетів з лушпиння соняшника, пункт вивантаження технічної макухи); на масло-пресовому цеху (пункт загрузки лушпиння на автотранспорт, завальна яма макухи, три жаровні, зварювальний пост, прес-6 шт.); на дільниці відбілювання (дільниця розвантаження глини, перліту, пункт вивантаження глини, перліту) на головному корпусі (відкритий склад золи біля тепловентилятора); на посту заготовки металоконструкцій (три витяжки від зварювальних постів, три вертикально свердлильні верстати, шліфувальний верстат, два відрізних верстати, наждак, чотири зварювальних поста).
Саме вказані порушення стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон України "Про охорону атмосферного повітря".
За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону, викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Відповідно до статті 10 Закон України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.
Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об'єктів.
Згідно з частинами 1, 5, 7, 8, 10, 11 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.
Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об'єкт якого належить до другої групи, - десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.
Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.
У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, заходів із зниження їх кількості до зазначених дозволів вносяться зміни.
Судом установлено, що під час судового розгляду справи ТОВ "Гідросенд" усунуло виявлені порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, які стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Так, відповідач забезпечив неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами №№38, 39, що підтверджується лабораторними дослідженнями та протоколами вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 25.11.2020 року, від 02.04.2021 року. (а.с. 77 - 92, т.2)
Крім того, відповідачем проведено інвентаризацію викидів забруднюючих речовин, які утворюються на підприємстві з урахуванням технологічного процесу та його особливостей. За наслідками інвентаризації складено звіт, в якому враховані джерела утворення та викидів забруднюючих речовин. (а.с. 18 - 31, т. 2)
У квітні 2021 року відповідач отримав дозвіл №3510945300-371 від 09.04.2021 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Департаментом екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації строком на 10 років, з 20.04.2021 року по 20.04.2031 року, до якого включено усі стаціонарні джерела утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у тому числі ті, які були вказані у позові, та розташовані на елеваторі, дільниці грануляції, охолоджувачі, дільниці по розділенню сміттєвих домішок, масло-пресовому цеху, дільниці відбілювання, головному корпусі, посту заготовки металоконструкцій. (а.с. 49 - 73, т. 2)
У червні 2021 року позивач за клопотанням відповідача, обґрунтованим необхідністю перевірки факту виконання ним заходів щодо охорони атмосферного повітря, провів позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Гідросенд" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено акт №112-5.1/21 від 23.06.2021 року. (а.с. 100 - 110, т.2)
Цим актом встановлено виконання відповідачем заходів щодо охорони атмосферного повітря та підтверджено усунення ним порушень, наведених позивачем у позовній заяві, на об'єктах, що експлуатувалися з порушеннями вимог у сфері навколишнього природного середовища.
Оскільки наразі відповідач здійснює свою господарську діяльність з дотриманням екологічних вимог, в тому числі законодавства про охорону атмосферного повітря, тому підстави для обмеження або зупинення його діяльності та застосування до нього заходів реагування у вигляді зупинення роботи (експлуатації) об'єктів, зазначених позивачем у позові, відсутні.
Відтак у задоволенні адміністративного позову про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат між сторонами відсутні.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш