про передачу справи за підсудністю
05 липня 2021 року справа № 320/7608/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (Національна гвардія України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчини певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (Національна гвардія України) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації за невикористані 42 календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 роки, у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані 42 календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 роки у сумі 10823,67 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
З'ясовуючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративної справи є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Предметом даного позову є визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 42 календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 роки у зв'язку зі звільненням з військової служби у запас; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані 42 календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 роки у сумі 10823,67 грн.
Відтак, у даному випадку, застосуванню підлягають положення частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України (підсудність справи за вибором позивача).
Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання особи від 13.11.2019 №455, виданої виконкомом Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, зареєстрованим місцем проживання позивача з 27.11.2018 по теперішній час є: АДРЕСА_1 .
Відповідачем у позовній заяві зазначено Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Відтак, враховуючи, що зареєстрованим місцем проживання позивача є с. Адалимівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, а місцезнаходженням відповідача є місто Дніпро, вирішення спору має здійснюватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Дніпропетровську область (Дніпропетровським окружним адміністративним судом).
Юрисдикція Київського окружного адміністративного суду згідно з Додатком № 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 “Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі” розповсюджується на територію Київської області.
За таких обставин та враховуючи те, що зареєстрованим місцем проживання позивача є Дніпропетровська область та місцезнаходженням відповідача є м. Дніпро, дана справа не підсудна Київському окружному адміністративному суду, а її розгляд має здійснюватись за правилами територіальної підсудності окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Дніпропетровську область (Дніпропетровським окружним адміністративним судом).
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне передати дану справу за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (адреса місцезнаходження: 49089, м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля,4).
При цьому зазначення у позовній заяві адреси перебування позивача за адресою: АДРЕСА_3 не змінює підсудності даної справи.
Так, законодавець, надаючи право позивачу альтернативної підсудності на подачу до суду позову, пов'язує таке право вибору з урахуванням зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, перебування чи знаходження цієї особи-позивача.
Слід також зазначити, що відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України від 11.12.2003 №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі за текстом - Закон №1382-ІV).
У статті 3 Закону №1382-ІV міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:
місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи;
документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;
документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.
Аналіз зазначених нормативно-правових норм дає підстави для висновку, що місце проживання - це житло, в якому проживає особа, а реєстрація у встановленому законом порядку місця проживання підтверджується вичерпним переліком певних документів, зокрема, паспортом громадянина України.
Статтею 6 Закону №1382-ІV встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів визначають "Правила реєстрації місця проживання", які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 (далі за текстом - Правила №207).
Пунктом 3 Правил №207 визначено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Згідно з пунктом 4 Правил №207, реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
Відповідно до пункту 9 Правил №207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Отже, перелік документів, які підтверджують зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) в розумінні Закону №1382-ІV та Правил №207 є вичерпним.
Засвідчення факту місця проживання позивача у публічно-правових відносинах в даному випадку підтверджено реєстраційними відомостями, внесеними до довідки про реєстрацію місця проживання особи.
Отже, зазначення позивачем свого місця перебування за адресою: АДРЕСА_3 , не підтверджує таким чином зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування, тому зазначена у позовній заяві адреса перебування позивача не береться судом до уваги.
Згідно з пунктом другим частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частин шостої та восьмої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Керуючись статтями 25, 26, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративну справу №320/7608/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (Національна гвардія України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчини певні дії, - передати за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (адреса місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4).
2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві, зокрема шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складено та підписано - 05.07.2021.
Суддя Кушнова А.О.