05 липня 2021 року м. Київ справа №320/10326/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Сінергія" про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Сінергія", в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 131117,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 131117,60 грн, який виник на підставі самостійно поданих податкових декларацій та несплачених у встановлений Законом строк та нарахованих штрафних санкцій за податковими повідомленнями - рішеннями №0059535301 від 01.10.2018, №0002315305 від 18.01.2019 , №0010155305 від 27.02.2019.
Ухвалою суду від 2 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію вказаної ухвали суду від 2 листопада 2020 було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Сінергія", яка зазначена в позовній заяві та яка відповідає даним Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованими поштовими відправленнями:
1) №0113333041722, яке повернулося до суду без вручення із довідкою Укрпошти, у якій вказана причина повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою";
2) № 01133330471662 , яке повернулося до суду без вручення із довідкою Укрпошти, у якій вказана причина повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою";
3) №0113333060298, яке повернулося до суду без вручення із довідкою Укрпошти, у якій вказана причина повернення: "за закінченням терміну зберігання".
Приписами частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 131 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений обов'язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання. Учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ухвала суду від 2 листопада 2020 року, відповідно до частини одинадцятої статті 126 та статті 251 КАС України, вважається врученою відповідачу належним чином.
Станом на час вирішення справи, відповідачем відзиву подано не було, так само, як і заяви про визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
ТОВ "Компанія-Сінергія" перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Київській області та є платником податків.
Матеріалами справи встановлено, що за ТОВ "Компанія-Сінергія", числиться податковий борг на загальну суму 131117,60 грн з податку на додану вартість.
Дана заборгованість виникла на підставі поданої відповідачем податкової декларацій з податку на додану вартість, в якій останнім самостійно визначено до сплати суму грошового зобов'язання, а саме: Податкова декларація з податку на додану вартість від 20.02.2019 №9026697259 , сума податку, яка підлягає сплаті становить - 3600 грн;
Крім того, позивачем було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Компанія-Сінергія", за результатами перевірки складено акт від 07.09.2018 року №001369/10-36-53-01/41815332.
На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2018 №0059535301, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання (штрафу) у розмірі 95000 грн.
Позивачем проведено камеральну перевірку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "Компанія-Сінергія", за результатами перевірки складено акт від 13.12.2018 року №004643/10-36-53-05/41815332.
На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2019 №0002305305, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання (штрафу) у розмірі 722, 40 грн (том 1 а.с 23) та податкове повідомлення-рішення від 18.01.2019 №0002315305, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання (штрафу) у розмірі 29815, 20 грн.
Позивачем проведено камеральну перевірку ТОВ "Компанія-Сінергія", з питань неподання податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2018-грудень 2018 за результатами перевірки складено акт від 25.02.2019року №000286/10-36-53-05/41815332.
На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2019 №0010155305, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання (штрафу) у розмірі 2040 грн.
Матеріалами справи також встановлено, що 4 листопада 2018 року податковим органом прийнято податкову вимогу Форми "Ю" №125010-53 про сплату податкового боргу у розмірі 46187 грн.
Вказана податкова вимога та зазначені вище податкові повідомлення - рішення були надіслані на адресу ТОВ "Компанія-Сінергія" та отримані останнім, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Вказаний борг не був погашений відповідачем у добровільному порядку, що обумовило ГУ ДПС у Київській області на звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14).
Узгодження платником податків податкових зобов'язань свідчить про виникнення в нього обов'язку сплатити такі зобов'язання у встановлений законом строк. За закінченням такого строку узгоджені податкові зобов'язання стають податковим боргом, процедура стягнення якого визначена Податковим кодексом України.
Несплачені у встановлений законом строк податкові зобов'язання є податковим боргом платника податків.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 цієї ж статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Аналіз вказаної норми свідчить про відсутність обов'язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.
Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.
Доказів сплати суми податкового зобов'язання до суду не надано, також не надано суду доказів оскарження вимоги, тому, спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20.1.34 ч. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Матеріалами справи встановлено, що наявність податкового боргу у відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи:
- Витягом з інтегрованої картки відповідача;
- Довідкою про податковий борг та Розрахунком податкового боргу;
- Податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2019 від 20.02.2019 №9026697259;
- Корінцем податкової вимоги форми "Ю" від 04.07.2018 року №125010-53;
- Актом перевірки від 07.09.2018 року №001369/10-36-53-01/41815332;
- Податковим повідомленням - рішенням від 01.10.2018 №0059535301;
- Актом від 13.12.2018 року №004643/10-36-53-05/41815332;
- Податковим повідомленням - рішенням від 18.01.2019 №0002305305;
- Податковим повідомленням-рішенням від 18.01.2019 №0002315305;
- Актом від 25.02.2019року №000286/10-36-53-05/41815332;
- Податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2019 №0010155305;
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяву або доказів погашення боргу у сумі 131117,60 грн суду не надав, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, суд дйшов висновку, що заявлена сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачений та підлягає стягненню з рахунків, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що йому належить.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Сінергія" про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Сінергія" (місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, офіс 5, код ЄДРПОУ 41815332) на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 131117 (сто тридцять одна тисяча сто сімнадцять) грн 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Басай О.В.