про повернення позовної заяви
06 липня 2021 року м. Київ Справа № 320/7443/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку та виплати позивачу з 17.07.2018 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з відповідача на користь позивача перераховану з 17.07.2018 відповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, а також доплату до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених сум та зміни розміру мінімальної пенсії за період перерахунку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку; позовної заяви, приведеної у відповідність вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (шляхом конкретизації суми виплат, на які претендує позивач); копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.
01.07.2021 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. Будь-яких інших документів на виконання вимог наведеного вище судового рішення від позивача до суду не надходило.
Вирішуючи питання щодо приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Залишаючи дану позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 29.06.2021 вказав, що позов подано позивачем після закінчення строків, встановлених законом.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено протиправною, на його думку, бездіяльністю відповідача щодо перерахунку та виплати позивачу пенсійних виплат у належному розмірі, починаючи з 17.07.2018.
Водночас з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду лише 10.06.2021 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті від 10.06.2021), тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене суд наголосив, що недоліки позовної заяви в цій частині повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
При цьому суд зазначив, що посилання позивача на наявність у нього права на звернення до суду з даним позовом без обмеження будь-яким строком з огляду на рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 та 15.10.2013 № 9-рп/2013 не приймаються судом до уваги, оскільки у вказаних рішеннях судом досліджувалось питання строку звернення до суду працівника у разі порушення законодавства про оплату праці, а не звернення до суду особи у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності територіального органу Пенсійного фонду України.
Суд також звернув увагу позивача на те, що частина друга статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV не встановлює строки звернення до суду з позовом про оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а визначає норми матеріального права, які регулюють виплату за минулий час уже нарахованих, однак не виплачених з вини територіальних органів Пенсійного фонду України сум пенсій.
Разом з тим зі змісту поданої заяви вбачається, що посилаючись на положення частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 24.04.2018 в адміністративній справі № 646/6250/17 та 19.06.2018 в адміністративній справі № 646/6250/17, позивач знову стверджує про наявність у нього права на звернення до суду з даним позовом без обмеження будь-яким строком.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).
Як вже зазначалось судом в ухвалі від 29.06.2021, з огляду на те, що пенсійні платежі є періодичними та виплачуються щомісяця, позивач з серпня 2018 року знав або повинен був дізнатися про невиплату йому територіальним органом Пенсійного фонду України пенсійних виплат у належному розмірі, у зв'язку з чим шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом слід відраховувати з моменту отримання позивачем пенсійних виплат за липень 2018 року, розрахунок яких, на думку позивача, зроблено територіальним управлінням Пенсійного фонду України невірно.
Крім того, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 в адміністративній справі № 240/12017/19.
Відтак твердження позивача про наявність у нього права на звернення до суду з даним позовом без обмеження будь-яким строком суд вважає необґрунтованими.
У свою чергу жодних належних та достатніх пояснень та/або доказів на підтвердження обставин неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом позивачем суду не надано.
При цьому посилання позивача на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 24.04.2018 в адміністративній справі № 646/6250/17 та 19.06.2018 в адміністративній справі № 646/6250/17, не приймаються судом до уваги, оскільки вказані судові рішення прийняті за інших фактичних обставин справи.
Крім того, надаючи строк для усунення недоліків позовної заяви, суд звернув увагу позивача на те, що у прохальній її частині позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача перерахованої з 17.07.2018 відповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, а також доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених сум та зміни розміру мінімальної пенсії за період перерахунку.
Водночас при зверненні до суду з цією вимогою позивачем не конкретизовано розмір суми виплат, на які претендує позивач.
Посилаючись на положення пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначив, що вказаний недолік позовної заяви повинен бути усунений позивачем шляхом подання до суду позовної заяви, яка оформлена у відповідності до вимог цих правових норм (шляхом уточнення позовних вимог), а також копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.
Разом з тим позовної заяви, недоліки щодо форми та змісту якої усунуто, а також її копії (для направлення відповідачу) позивачем суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 позивачем у строк, встановлений судом, належним чином не виконано.
У свою чергу позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
2. Копію ухвали надіслати (видати) позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Харченко С.В.