про залишення позовної заяви без руху
02 липня 2021 року м. Київ № 320/7701/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправним та скасування наказу
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної податкової служби у Київській області №12-д від 23.04.2021 про накладення дисциплінарного стягнення на заступника начальника Броварського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята).
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Як убачається зі змісту позовної заяви, спірні відносини стосуються проходження позивачем публічної служби та полягають у оскарженні позивачем наказу про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Таким чином, звернення до суду з позовом про оскарження наказу про накладення на позивача дисциплінарного стягнення обмежується місячним строком.
Зі змісту доданої до позовної заяви копії наказу Головного управління Державної податкової служби у Київській області №12-д від 23.04.2021 «Про накладення дисциплінарного стягнення» убачається, що із зазначеним наказом позивач ознайомився особисто 26.04.2021, про що свідчить відповідна розписка позивача про ознайомлення на спірному наказі.
Відтак, місячний строк на оскарження зазначеного наказу сплив 26.05.2021. Водночас, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 29.06.2021, про що свідчить дата відмітки суду про прийняття позовної заяви. тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
При цьому наведені у позовній заяві підстави поважності пропуску строку на оскарження наказу, пов'язані з перешкодами у фізичному переміщенні позивача (не працював громадський транспорт), за висновком суду, не є поважними причинами пропуску позивачем місячного строку звернення до суду з даним позовом, оскільки загальновідомим є той факт, що з 01.05.2021 у місті Києві та Київській області послаблено карантинні обмеження та переведено місто та область з «червоної» у «жовту» зону, що передбачало можливість безперешкодного користування, зокрема, громадським транспортом.
Відтак, вказана обставина об'єктивно не могла перешкодити позивачу оскаржити до суду спірний наказ з 01.05.2021 до 26.05.2021. При цьому суд вважає такий проміжок часу більш ніж достатнім, в тому числі й для звернення за правовою допомогою, для підготовки та подання до суду позовної заяви.
Крім того, не заслуговують на увагу твердження позивача про необхідність початку відліку строку звернення до суду з даним позовом з моменту укладення ним договору про надання юридичних послуг, а саме з 20.06.2021, оскільки законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, у спірних відносинах таким днем є 26.04.2021, тобто день ознайомлення позивача із спірним наказом.
Суд зауважує, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого законодавцем строку до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер цієї справи, до якої слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду, які об'єктивно перешкоджали позивачу звернутися до суду протягом місячного строку з моменту ознайомлення із оскаржуваним наказом.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.