29 червня 2021 року Справа 160/10203/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
24.06.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, у якому просить суд:
- визнати дії відповідача щодо виплати соціальної допомоги до 05.05.2015, 05.05.2016, 05.05.2017, 05.05.2018, 05.05.2019, 05.05.2020 виплати повинні були бути здійсненні у 2015 році в сумі 4 745 грн., у 2016 році в сумі 5650 грн., 2017 - по 6560 грн., 2018 - по 7260 грн., 2019 - по 7485 грн., 2020 - по 9446 грн., загальний розмір за 2015-2020 роки становить 41 146 грн. Однак, фактично виплачена загальна сума коштів за 2015-2020 6945грн. Таким чином, у вказаній період ОСОБА_2 , як учаснику бойових дій недоплачена сума коштів у розмірі 34 201грн. (41146грн. - 6945 грн.);
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та сплатити різницю не до сплаченої разової грошової допомоги до р., яка повинна сплачуватись учаснику бойових дій згідно ч.5 ст.12 Закону №551-ХІІ;
- стягнути з відповідача недосплачену суму разової грошової допомоги в розмірі 34 201 грн.
Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В порушення пункту 1 частини першої вказаної статті адміністративний позов не містить документу на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача.
За приписами частини 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Суд зазначає, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності.
За приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивач в позовній заяві особисто визначив відповідачем «Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації».
Проте, в порушення вищенаведених норм позивачем в адміністративному позові не було зазначено ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та офіційну електронну адресу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов, який містить інформацію про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, про адресу електронної пошти відповідача чи інформацію, що такі відсутні/невідомі, а також його копії для направлення відповідачу у справі.
Пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до пункту 4 частини 5 зазначеної статті в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Водночас, частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Крім того статтею 5 КАС України визначено способи судового захисту, відповідно до частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд звертає увагу, що в адміністративному позові позивач просить, зокрема, "зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та сплатити різницю не до сплаченої разової грошової допомоги до р., яка повинна сплачуватись учаснику бойових дій згідно ч.5 ст.12 Закону №551-ХІІ ".
Проте, всупереч вищенаведених норм позивачем не конкретизовано до якого року слід здійснити перерахунок та сплатити різницю недосплаченої разової грошової допомоги, а вказано лише «… до р. …», що унеможливлює встановлення судом предмету спору.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами, а також його копії для направлення відповідачу у справі.
Відповідно до пункту частини 7 статті 160 КАС України відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В порушення зазначеної норми в адміністративному позові відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Окрім цього, пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення зазначеної норми в адміністративному позові відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, за положеннями частини 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Проте, всупереч норм чинного законодавства позивачем до позовної заяви не було надано її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів, для направлення відповідачу у справі.
Водночас, згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4 та 5 статті 94 КАС України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду належним чином засвідчені копії доданих позивачем до адміністративного позову доказів.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- копії паспорта громадянина України як документу, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності;
- уточненої позовної заяви з уточненими позовними вимогами, який містить інформацію про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, про адресу електронної пошти відповідача чи інформацію, що такі відсутні/невідомі, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також його копії для направлення відповідачу у справі;
- доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Керуючись статтями 43, 46, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно