05 липня 2021 року Справа № 160/2420/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у розмірі 478 526,19 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Позов мотивовано тим, що позивач проходив навчання та військову (публічну) службу в Харківському національному університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба з 07.08.2016 по 29.01.2020 на посаді курсанта. Контракт про проходження військової служби (навчання) укладено з відповідачем 07.08.2016 року. 29.01.2020 року контракт достроково розірваний. Після розриву контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання. Відповідач ознайомився із загальним розрахунком № 94 від 29.01.2020 року та зобов'язався відшкодувати добровільно кошти не пізніше п'ятнадцяти діб з дати видання наказу про відрахування. Однак, добровільне відшкодування витрат на користь університету не відбувається, що обумовило позивача звернутись до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/2420/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі отриманапозивачем 12.06.2021 року, що підтверджено рекоменджованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак правом на подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 не скористався.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.08.2016 року між Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
За умовами п. 1 контракту курсант солдат ОСОБА_1 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), і добровільно бере на себе зобов'язання:
проходити військову службу (навчання) у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба;
протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим контрактом;
мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера;
сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом;
продовжувати подальше проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання;
відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Контракт підписано особисто ОСОБА_1 07.08.2016 року.
29 січня 2020 року чинність контракту припинено у зв'язку з відрахуванням від подальшого навчання за недисциплінованістю.
Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба № 22 від 28.01.2020 року солдата ОСОБА_1 , курсанта 243/1 навчальної групи 4-го курсу (набору 2015 року) інженерно-авіаційного факультету університету (колишній військовослужбовець військової служби за контрактом), відповідно до підпункту 3.2 Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24 грудня 1997 року № 490, відраховано від подальшого навчання за недисциплінованістю та відповідно до пункту 36 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» припинено чинність дії контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу достроково, через службову невідповідність, з 29 січня 2020 року.
Із загальним розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 № 94 від 29.01.2020 на загальну суму 478 526,19 грн. відповідач ознайомлений 29.01.2020 року.
Також відповідач особистим підписом підтвердив зобов'язання добровільно відшкодувати витрати на його утримання в університеті не пізніше п'ятнадцяти днів з дати видання наказу про його відрахування.
Оскільки відповідачем кошти добровільно не повернуто, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. (далі - Закон № 2232-XII)
За правилами ч. 3 та 5 ст. 25 Закону № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань; з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено Порядком «Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).
Згідно з п. 3, 4 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно із пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
За змістом пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Приписами пункту 2.1.5 Порядку розрахунку витрат встановлено, що витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо).
Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Наявною в матеріалах справи копією Довідки-розрахунку коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 від 29 січня 2020 року № 94 підтверджено, що фактичні витрати, пов'язані з утриманням складаються з:
- грошового забезпечення у розмірі 398854,33 грн.;
- продовольчого забезпечення у розмірі 54228,84 грн.;
- медичного забезпечення у розмірі 12381,59 грн.;
- витрат на перевезення до місця щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку у розмірі 119,28 грн.;
- оплати комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв у розмірі 12942,15 грн.
Загальна заборгованість відповідача з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в університеті, яка розрахована позивачем складає 478526,19 грн.
Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення (підпункт 2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат).
Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку № 964, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період (підпункт 2.1.1.2 Порядку розрахунку витрат).
Згідно із пунктом 3 Порядку розрахунку витрат, відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.
Перелік власних надходжень бюджетних установ Міноборони наведено у Додатку до «Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.08.2016 № 400.
Відповідно до пункту 1.1.1 вказаного Переліку, надходження від плати за послуги, що надаються бюджетним установам згідно з їх основною діяльністю, а саме: відшкодовані курсантами та особами офіцерського складу витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також звільнення з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу - є власними надходженнями бюджетних установ Міноборони.
Із системного аналізу вищевказаних положень вбачається, що грошове забезпечення військовослужбовця, за своїм змістом, є винагородою за державну службу особливого характеру, і виплата грошового забезпечення є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (професійної діяльності), гарантією соціального захисту військовослужбовця.
Водночас, механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам врегульовано Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно із пунктом 13 Порядку № 260 грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, які діяли на дату виплати, поверненню не підлягає.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з колишнього курсанта витрат, пов'язаних із утриманням під час навчання, як особі, яка перебувала на публічній службі, у частині відшкодування сум грошового забезпечення у розмірі 398854,33 грн., оскільки суми грошового забезпечення військовослужбовця не визначені законом такими, що включаються у витрати, пов'язані із утриманням військовослужбовця у вищому навчальному закладі.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Як свідчать встановлені обставини справи, грошове забезпечення у розмірі 398854,33 грн. було виплачено відповідачу за відсутності недобросовісності з боку останнього або рахункової помилки з боку позивача та фактично було єдиним засобом до існування відповідача, з огляду на відсутність в неї будь-яких інших доходів, що з огляду на приписи ст. 1215 Цивільного кодексу України, зумовлює відсутність у відповідача обов'язку по поверненню позивачу наведеної суми.
Відповідну правову позицію підтримав і Верховний Суд, що викладена в постанові від 11.02.2019 року у справі № 617/640/16-ц, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача сум грошового забезпечення у розмірі 398854,33 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідач ознайомлений з розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі та зобов'язався добровільно відшкодувати кошти.
При цьому, жодних доказів відшкодування ОСОБА_1 залишку витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано, отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у розмірі 79 671,86 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання - підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду цієї справи, позивач витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 79 671,86 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна