м. Вінниця
16 червня 2021 р. Справа № 120/3561/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Альчука М.П.,
за участю секретаря судового засідання: Марисік В.Ю.
позивача та його представника: Кравчука О.І., Костюк Г.М.
представника відповідача: Тарасенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Державної служби України з безпеки на транспорті
про: визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятого наказу державної служби України з безпеки на транспорті від 12.03.2021 року № 366-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду на вантажному транспорті управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, звільнено із займаної посади 19.03.2021 року, з підстав скорочення штату працівників Укртрансбезпеки, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Позивач вважає таке звільнення протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що з підстав введення наказом Укртрансбезпеки від 13.10.2020 року № 390 в дію структури та штатного розпису Укртрансбезпеки у новій редакції було скорочено посаду державного інспектора відділу державного контролю та нагляду на вантажному транспорті управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, яку обіймав позивач.
Отже з підстав скорочення штату в наслідок зміни структури або штатного розпису, зокрема посади, яку обіймав позивач управлінням правомірно звільнено ОСОБА_1 .
Позивачем надано заяву про збільшення позовних вимог до складу яких просить включити стягнення моральної шкоди в розмірі 15000 грн.
Представником відповідача надано клопотання про закриття провадження у справі з підстав непідвідомчості спору адміністративному суду.
Обґрунтовуючи подану заяву відповідач зазначає, що посада старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду на вантажному транспорті управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області не є посадою державної служби, отже позивач не був державним службовцем, що в свою чергу свідчить, що на нього поширюється дія КЗпП України. А відтак правовідносини заявлені у цій справі не стосуються відносин державної служби, тому цей спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою суду від 26.04.2021 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою задоволено клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та заперечили щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Представник відповідача проти позову заперечувала та підтримала заявлене клопотання в повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності дійшов до переконання про необхідність закрити провадження у справі, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Пунктом 1, 2, ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.
За ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З аналізу вказаних норм встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.
Разом з цим, при наданні спору статусу публічно-правового з приводу прийняття громадян на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, необхідно встановити наявність таких підстав: 1) чи проходила особа конкурс на заняття вакантної посади; 2) чи складала така особа присягу посадової особи; 3) чи присвоювався їй ранг у межах відповідної категорії посад.
Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Разом з цим, до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та інше.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись із цим позовом, просить скасувати наказ Державної служби з безпеки на транспорті від 12.03.2021 року № 366-к про звільнення, оскільки позивач не погоджується зі звільненням без надання йому можливості реалізувати свої права в частині вибору вакантних посад в державному органі.
Водночас, з додатково витребуваних матеріалів справи судом встановлено, що посада, яку займав позивач не відноситься до посад державної служби, ОСОБА_1 не складав Присягу державного службовця, йому не було присвоєно ранг державного службовця, що не спростовано позивачем.
Крім того, розділом ХХХ додатку 2 до постанови КМУ від 30.08.2002 року № 1298 визначено категорії працівників, які не є державними службовцями, серед яких значиться посада старшого державного інспектора.
Додатком 2 до умов оплати праці Державної служби України з безпеки на транспорті визначено посади, які не є державними службовцями, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 14.03.2018 року № 120, серед яких також значиться посада старшого державного інспектора територіального органу.
Тобто, така посада не відноситься до публічної служби, оскільки не пов'язана з діяльністю на державних політичних посадах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, дипломатичною службою, іншою державною службою, службою в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Таким чином, суд погоджується із заявленим клопотанням відповідача, що у цій справі відсутній спір з приводу прийняття громадян на публічну службу та її проходження, а є виключно трудовим спором, у зв'язку з чим повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Разом з цим належним буде наголосити, що відповідач у цих правовідносинах виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Таким чином, п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України встановлений обов'язок суду закрити провадження, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Тому суд дійшов висновку, що провадження слід закрити та роз'яснити сторонам, що спір підлягає розгляду загальним місцем судом в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 2-20, 238, 248, 256 КАС України суд, -
Клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.
Провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів, закрити.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Альчук Максим Петрович