Справа № 414/728/21
Провадження № 22-ц/810/445/21
01 липня 2021 року місто Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя Карташов О.Ю.
судді Гаврилюк В.К., Луганська В.М.,
за участю секретаря судового засідання Залюшного О.Г.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Хрустальнинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (м. Харків)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку
апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 21 квітня 2021 року, постановлену у складі судді Безкровного І.Г., в залі судових засідань Кремінського районного суду Луганської області в м. Кремінна
за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Хрустальнинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (м. Харків), про зміну розміру заборгованості по аліментам та часткове звільнення від їх сплати, -
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Хрустальнинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (м. Харків), про зміну розміру заборгованості по аліментам та часткове звільнення від їх сплати.
В обґрунтування доводів позовної заяви зазначив, що за виконавчим листом Кремінського міського районного суду Луганської області від 10.09.2015, виданого у цивільній справі № 2-652/07, з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 . Посилаючись на стан здоров'я, відсутність працевлаштування, просив суд розрахунок заборгованості по аліментам на дитину від 19.10.2020 Державного виконавця Хрустальнинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (м. Харків) на підставі виконавчого листа від 10.09.2015 виданого Кремінським районним судом Луганської області щодо стягнення з ОСОБА_1 , 1976 року народження на користь ОСОБА_2 , 1983 року народження, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з 26 липня 2006 року і до досягнення дитини повноліття, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини, за період з липня 2014 по квітень 2020 року - змінити.
Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 21 квітня 2021 року відмовлено у відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Хрустальнинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (м. Харків), про зміну розміру заборгованості по аліментам та часткове звільнення від їх сплати.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підставою звернення до суду є незгода позивача із діями державного виконавця щодо розрахунку останнім заборгованості по аліментам в межах виконавчого провадження, у той час як жодного спору з відповідачем ОСОБА_2 з цього приводу позивач не має.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку відмовити у відкритті провадження у справі, роз'яснивши позивачу, що він має право звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, яка з огляду на положення ч. 1 ст. 448 ЦПК України має бути подана до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, тобто в даному випадку до Кремінського районного суду Луганської області.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження її розгляду до Кремінського районного суду Луганської області.
В обґрунтування доводів скарги зазначив, що суд при постановлені оскаржуваної ухвали не врахував положення ст. 197 Сімейного кодексу України, що лише суд за позовом платника аліментів може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості по аліментам, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відмовляючи відкритті провадження суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підставою звернення до суду є незгода позивача із діями державного виконавця щодо розрахунку останнім заборгованості по аліментам в межах виконавчого провадження, у той час як жодного спору з відповідачем ОСОБА_2 з цього приводу позивач не має. Суд зазначив, що оскільки в даному випадку позивач є боржником у виконавчому провадженні за виконавчим листом Кремінського районного суду Луганської області № 2- 652/07 про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 та фактично оспорює законність дій державного виконавця щодо порядку нарахування заборгованості по аліментам останнім в межах цього виконавчого провадження, ця позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку відмовити у відкритті провадження у справі, роз'яснивши позивачу, що він має право звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, яка з огляду на положення ч. 1 ст. 448 ЦПК України має бути подана до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, тобто в даному випадку до Кремінського районного суду Луганської області.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно ч. 2 ст. 5 Основного Закону батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Такі ж вимоги викладені в ч. 2 ст. 166 та ст. 180 СК України, в яких зазначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В ч. 1 ст. Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною 2 ст. 197 СК України визначено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Так з матеріалів справи вбачається, що за виконавчим листом Кремінського міського районного суду Луганської області від 10.09.2015, виданого у цивільній справі № 2-652/07, з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 .
Звертаючись з позовною заявою ОСОБА_1 просив суд розрахунок з заборгованості по аліментам змінити, звільнити від заборгованості по аліментам на доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що утворилась за період з липня 2014 року по квітень 2020 рік в розмірі 50062,07 та визначити остаточну заборгованість по аліментам на дитину за період з липня 2014 року по квітень 2020 року в розмірі 52282, 56 грн.
Отже, підставою звернення ОСОБА_1 з позовною заявою є саме зміна розміру заборгованості по аліментам та часткове звільнення від їх сплати, а не незгода позивача із діями державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам в межах виконавчого провадження.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Хрустальнинський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (м. Харків), про зміну розміру заборгованості по аліментам та часткове звільнення від їх сплати, не врахувавши положення ст. 197 Сімейного кодексу України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Кремінського районного суду Луганської області від 21 квітня 2021 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 21 квітня 2021 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 05 липня 2021 року.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.К. Гаврилюк
В.М. Луганська