Постанова
Іменем України
05 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 128/1551/20
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/801/501/2021
Провадження № 51 - 3238 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2021 року щодо нього,
встановив:
Вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 10 вересня 2020 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на нього покладено відповідні обов'язки.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2021 року захиснику засудженого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку та апеляційну скаргу повернуто на підставі ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказану ухвалу апеляційного суду від16 квітня 2021 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що ним був пропущений строк на апеляційне оскарження вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 10 вересня 2020 року з поважних причин, оскільки він з 12 жовтня 2020 року по 05 листопада 2020 року перебував на амбулаторному лікуванні і був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу вчасно. Крім того, вказана обставина завадила йому проконтролювати виконання своїх обов'язків його попереднього захисника.
Мотиви Суду
Розглянувши доводи касаційної скарги, дослідивши долучені до касаційної скарги копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ст. 399 ч. 3 КПК України).
Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Мотивуючи своє рішення про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд послався на відсутність підстав вважати поважною причину пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначену захисником ОСОБА_5 .
Правило дотримання тридцятиденного строку на оскарження вироку суду першої інстанції з дня його оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення, передбачене ст. 395 ч. 2 п. 1 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
За змістом ст. 117 ч. 1 КПК України строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Апеляційний суд, приймаючи рішення за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2021 року, врахував такі вимоги процесуального закону з огляду на таке.
З матеріалів провадження вбачається, що вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 10 вересня 2020 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на нього покладено відповідні обов'язки.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2021 року захиснику засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку та апеляційну скаргу повернуто на підставі ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України.
При розгляді клопотання про поновлення строку апеляційним судом було досліджено, що згідно журналу судового засідання від 10 вересня 2020 року розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, відбувався за участі засудженого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 . Відповідно до супровідного листа Вінницького районного суду Вінницької області копію вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 10 вересня 2020 року засудженому ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 та захиснику ОСОБА_7 направлено 11 вересня 2020 року. ОСОБА_6 під вартою не перебував. Згідно ордеру серії ВН №146195 захисник ОСОБА_7 надавав правову допомогу ОСОБА_4 , а тому його право на захист було забезпечене належним чином.
Крім того, в судовому засіданні в апеляційному суді засуджений підтвердив, що 01 жовтня 2020 року був ознайомлений з вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 10.09.2020 року.
Посилання захисника на те, що засуджений ОСОБА_4 з 12 жовтня 2020 року по 05 листопада 2020 року перебував на амбулаторному лікуванні у зв'язку з чим він був позбавлений можливості проконтролювати виконання захисником узятих на себе обов'язків щодо написання апеляційної скарги і, крім того, сам засуджений не міг подати апеляційну скаргу через погане самопочуття і відсутність технічної можливості, а також не мав змоги самостійно сформулювати та надіслати таку апеляційну скаргу, що завадило йому вчасно подати апеляційну скаргу, не свідчать про поважність причини пропуску строку на оскарження вироку суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_4 не був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу як безпосередньо до суду першої інстанції, так і шляхом надіслання поштовим відправленням чи електронними засобами зв'язку до 12 жовтня 2020 року.
Доказів щодо неможливості подати апеляційну скаргу до 12 жовтня 2020 року захисником та засудженим не надані.
Крім того, ухвалами Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2020 року та 04 січня 2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання засудженого та потерпілої в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку за аналогічними підставами.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку від 10 вересня 2020 року щодо ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції виходив із обставин, зазначених саме у його клопотанні, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин для поновлення цього строку. Такий висновок ґрунтується на зазначених вимогах кримінального процесуального закону та відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку та про повернення апеляційної скарги на підставі ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України.
Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що відповідає вимогам ст.ст. 370, 418 КПК України та прийнята з врахуванням вимог ст.ст. 24, 117, 395, 399 КПК України.
Враховуючи зазначене, з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає, в зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 квітня 2021 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3