Ухвала
05 липня 2021 року
м. Київ
справа № 663/2609/19
провадження № 51-3254 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 21 січня 2021 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 порушує питання про перегляд зазначених судових рішення у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу захисником подано без додержання п. 4 ч. 2 та ч. 3 цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК ); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК ); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, суть наведених доводів в касаційній скарзі захисника зводиться до не погодження з оцінкою доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, у касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 хоча і покликається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, проте не конкретизує яких саме порушень допустилися суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 та не обґрунтовує у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами рішень, і чому ці порушення слід відносити до безумовних підстав для скасування касаційним судом як вироку суду першої інстанції, так і ухвали апеляційного суду, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на точний зміст положень статей 412-414 цього Кодексу, а також статей 370, 374, 404, 409, 415, 419 КПК у їх взаємозв'язку.
При цьому, захисником не вказано, які конкретно доводи її апеляційної скарги у порушення ст. 419 цього Кодексу належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив, суд апеляційної інстанції та на які з них не надав відповіді.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 21 січня 2021 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року щодо ОСОБА_4 , залишити без руху і надати їй строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3