Ухвала
05 липня 2021 року
м. Київ
справа № 520/17859/19
провадження № 61-10371ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення індексу інфляції, трьох відсотків річних,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних узагальному розмірі 107 327, 68 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2019 року скасовано та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 107 327, 68 грн у спосіб примусового списання з Державної казначейської служби України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
16 червня 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасуватипостанову Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року в частині задоволення позовних вимог та залишити в силі рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2019 року, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року, посилаючись на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано 24 травня 2021 року, що підтверджується копією супровідного листа апеляційного суду із відміткою про отримання.
Оскільки причина пропуску процесуального строку є поважною, строк на касаційне оскарження на підставі частини другої статті 390 ЦПК України підлягає поновленню.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,
що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -
на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах
та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених
у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності й стабільності у цивільних правовідносинах.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах
про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,
яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у цій справі становить 107 327, 68 грн, тобто суму, яка станом
на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб (2 270, 00 грн х 100 = 227 000, 00 грн).
Отже, справа, на судове рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону, які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 24 травня 2021 року у цій справі, відмовивши у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин,
які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі
не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській областіпро поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року задовольнити.
Поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській областістрок на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про стягнення індексу інфляції, трьох відсотків річних - відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі,
яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович