79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.07.2021 справа № 905/6/21
За позовом: Пологівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі
позивача: Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБО АГ"
про стягнення 106 738,80 грн
Суддя У.І.Ділай
Секретар В.Д.Андрусик
За участю представників:
Від прокуратури: А.В.Герасимчук - прокурор
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла з Господарського суду Донецької області справа №905/6/21 за підсудністю за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2021, справу №905/6/21 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 19.04.2021 позов залишено без руху.
05.05.2021 від прокуратури на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 27.05.2021.
Ухвалою від 27.05.2021 судове засідання відкладено на 17.06.2021.
Ухвалою від 17.06.2021 замінено Токмацьку місцеву прокуратуру Запорізької області на Пологівську окружну прокуратуру Запорізької області. Судове засідання відкладено на 01.07.2021.
23.06.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання, зокрема, про заміну Департаменту капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на Управління капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації. Розглянувши подане клопотання, суд доходить висновку його задоволити.
Представник прокуратури в судовому засіданні 01.07.2021 підтримав позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.
Позивач в судове засідання 01.07.2021 явку повноважного представника не забезпечив.
У судове засідання 01.07.2021 відповідач повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача зазначено: 79052, м. Львів, вул. Пілотів, 18/2. На таку ж адресу судом скеровано ухвалу у цій справі.
Натомість відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Також суд зазначає, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасників справи.
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Відповідач протягом тривалого розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершується 07.07.2021. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
Між Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (Замовник) та ТОВ «Укрбудремонттехнологія», код 36365576 (Генпідрядник) 17.12.2018 укладено договір № 13/12-П про закупівлю робіт за державні кошти по об'єкту «Нове будівництво амбулаторії групової практики за адресою: с.Пологи, вул. Центральна, 188 Б, Пологівського району Запорізької області» строком дії до 31.03.2020.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 18.03.2020 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, про зміну керівника юридичної особи, про зміну місцезнаходження юридичної особи, зміну найменування юридичної особи, а саме ТОВ «Укрбудремонттехнологія» (ЄРДПОУ 36365576), адреса: 49000, Україна Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Князя Володимира Великого, будинок 22, офіс 45 на ТОВ «ГЛОБО АГ» (ЄРДПОУ 36365576), адреса: 79052, Львівська область, м.Львів, вул. Пілотів, 18/2.
Приписами пункту 1.1 Договору визначено, що Генпідрядник зобов'язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна предмету договору визначається на підставі договірної ціни, що додається до цього Договору і розраховується відповідно до ДСТУ БД.1.1-1:2013. Ціна договору склала 6653,64543 тис грн у т ч (будівельні роботи - 6549,23848 тис. грн, вартість обладнання 104,40695тис. грн).
Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунок за виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням положень Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України, від 01.08.2005 № 668 на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КВ-2.) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт, а оплата за обладнання буде здійснюватися на підставі накладних наданих Генпідрядником. Бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються після отримання Замовником бюджетних призначень згідно ст.23 та ст.49 Бюджетного кодексу України.
На виконання умов Договору розрахунковий рахунок Генпідрядника, відкритий в Державній казначейській службі України у якості авансу були перераховані бюджетні кошти в сумі 1537758грн, що підтверджується платіжним дорученням з відмітками органу Держказначейства про проведену оплату від 16.04.2019 № 32, від 24.04.2019 № 52, від 19.07.2019 № 97, від 29.10.2019 № 27.
У лютому 2020 виникла необхідність коригування обсягів виконаних робіт за Договором від 17.12.2018 № 13/12-П, про що був складений та підписаний обома сторонами 27.02.2020 Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020 року - 106 738,80 грн», тобто зменшено обсяг фактично виконаних робіт за Договором від 17.12.2018 № 13/12-П на суму 106738,80 грн.
У п 4.4.10 договору визначено, що при виявленні в розрахунках за виконанні роботи (форми КБ-2В «Акти приймання виконаних підрядних робіт» та КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», які були відповідно оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.
Як зазначено в позові за відповідачем обліковується дебіторська заборгованість у сумі 106738,80 грн.
З метою досудового врегулювання спору Департаментом капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації ТОВ «Укрбудремонттехнологія» листом від 12.03.2020 №06/0493-1 та ТОВ «ГЛОБО АГ» 25.06.2020 № 06/0927 направлено претензії з вимогою про повернення бюджетних коштів. Однак вказані претензії товариством залишені без відповіді та задоволення.
Спір виник внаслідок неповернення відповідачем коштів у зв'язку із невиконанням в повному обсязі взятих зобов'язань. Відтак, прокуратура подала позов до відповідача про стягнення 106738,80 грн.
В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що неповернення ТОВ «ГЛОБО АГ» бюджетних коштів, отриманих від Управлінню капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації за Договором, унеможливлює виконання покладених функцій на Управління щодо забезпечення реалізації державної політики в галузі будівництва, в тому числі щодо будівництва соціально важливих об'єктів для забезпечення загальносуспільних потреб, що порушує економічні інтереси держави та потребує їх захисту шляхом звернення прокурора до суду з позовом. Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації заходи до стягнення заборгованості в судовому порядку з ТОВ «ГЛОБО АГ» не вживались, у тому числі, у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Таким чином, Управлінням капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації упродовж майже року належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою стягнення коштів до бюджету не вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень. Вказане негативно впливає на економічну ситуацію, порушує економічні інтереси держави.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та не заперечено сторонами Управлінням капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, що підтверджується копією листа від 05.06.2020 №05101/08-46.
Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано те, що наслідком несплати коштів є ненадходження коштів до Державного бюджету України, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.
При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до господарського суду, а також після подання прокурором позову, Управління капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації, не звертлося до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь держави скорегованої суми.
Таким чином, дії позивача: Управління капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації свідчать саме про пасивність поведінки останнього, який, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).
У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" несплатою коштів відповідачем та ненадходженням коштів до Державного бюджету України.
Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку органу, у повноваження якого входить здійснення функції замовника з будівництва, реконструкції, ремонту об'єктів житлово-комунального і соціального призначення на території Запорізької області.
Отже, нормами чинного законодавства визначені повноваження Департамент капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації щодо забезпечення ефективного і цільового використання відповідних бюджетних коштів.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації та належним чином обґрунтовано порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджується матеріалами справи, Управління капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації та відповідач уклали договір № 13/12-П про закупівлю робіт за державні кошти по об'єкту «Нове будівництво амбулаторії групової практики за адресою: с.Пологи, вул. Центральна, 188 Б, Пологівського району Запорізької області» від 17.12.2018, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.
За змістом частин 1, 2 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
За положеннями ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Водночас, судом встановлено, що у пункті 4.1 спірного договору сторони передбачили, що розрахунок за виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням положень Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України, від 01.08.2005 № 668 на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КВ-2.) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) проміжними платежами в міру виконання робіт, а оплата за обладнання буде здійснюватися на підставі накладних наданих Генпідрядником. Бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються після отримання Замовником бюджетних призначень згідно ст.23 та ст.49 Бюджетного кодексу України.
Зважаючи на зазначене судом встановлено, що в умовах договору сторони чітко визначили перелік двосторонніх документів, які сукупно підтверджують факт виконання підрядних робіт та, відповідно, є підставою для їх оплати - акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3).
Так, на виконання договірних умов позивачем були виконані обумовлені договором роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в (а саме акти №№1-4 за травень 2019 року, №№5-8 за липень 2019 року, №№9-10 за жовтень 2019 року, №11 за лютий 2020 року), які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.
Судом встановлено, що Управлінням було перераховано підряднику оплату за вищевказаними актами на суму 1537758грн.
Суд зазначає, що закон пов'язує виникнення зобов'язання з оплати робіт з фактом їх виконання і сам по собі акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення зобов'язального правовідношення. Отже, наявність підписаного замовником акту приймання-передачі робіт не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості виконаної роботи. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 916/446/16.
Згідно з пунктом 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови) документами про виконання договору підряду є документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо), а закінченими роботами - роботи, виконані підрядником відповідно до договору підряду, проектної та кошторисної документації. Обов'язковість ведення виконавчої документації при виконанні будівельних робіт також встановлено ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва".
Відповідно до п. п. 99, 100 Загальних умов розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.
Відповідно до матеріалів справи, 27.02.2020 між Управлінням капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації та відповідачем підписано акт № 11 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в. За змістом зазначеного акту сторонами відображено коригування необґрунтовано нарахованих прямих витрат на суму 106738,80грн.
Отже, скоригувавши суму, що підлягала сплаті за спірним договором сторони погодили, що договір був виконаний з завищенням вартості робіт.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги сплату позивачем всієї суми за спірним договором, суд дійшов висновку, що ТзОВ “Глобо АГ” зобов'язана повернути Управлінню капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації надлишково сплачені кошти у розмірі 106738,80грн, оскільки саме ця сума була погоджена сторонами як необґрунтовано нарахована.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з їх вини.
Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобо АГ” (79052, м. Львів, вул. Пілотів, 18/2, ідентифікаційний код 36365576) на користь Управлінню капітального будівництва Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, ідентифікаційний код 04054079) 106738,80грн основного боргу.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобо АГ” (79052, м. Львів, вул. Пілотів, 18/2, ідентифікаційний код 36365576) на користь Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, ідентифікаційний код 02909973) 2102,00грн судового збору.
4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 05.07.2021.
Суддя У.І. Ділай