79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.06.2021 справа № 914/828/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Засінчука Володимира Васильовича
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквазем»
про стягнення 66823,85 грн.
за участю представників:
від позивача Засінчук В.В.
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позов пред'явлено Фізичною особою-підприємцем Засінчуком Володимиром Васильовичем до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквазем» про стягнення 66823,85 грн., з яких 56920 грн. - заборгованість по оренді, 3705,26грн. - 3 % річних, 6 198,59грн. - інфляційні втрати.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Ухвалою суду від 25.05.2021р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 24.06.2021р.
В судове засідання 24.06.2021р. з'явився позивач, позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку представника в судове засідання 24.06.2021р. не забезпечили.
Слід зазначити, що на адресу суду повернулися поштові конверти з рекомендованим відправленням відповідачу ухвал суду від 06.04.2021р., від 14.04.2021р., та від 06.05.2021р. з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є «за закінченням встановленого строку зберігання».
Рекомендована кореспонденція надсилалася Товариству з обмеженою відповідальністю «Аквазем» на адресу, що вказана позивачем у позовній заяві та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79059, Львівська область, місто Львів, вулиця Плугова, будинок 2, квартира 52.
Крім того, ухвали суду від 06.05.2021р. та 25.05.2021р. надсилались на електронну адресу відповідача, що зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи позивача, суд встановив таке.
11.10.2018р. між Фізичною особою-підприємцем Засінчуком Володимиром Васильовичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквазем» (орендар) укладено договір оренди №71-10/18, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати в строкове платне користування фронтальний навантажувач «Bоbсаt S185», або «Воbсаt S630» (далі за текстом - «обладнання») протягом одного дня з моменту підписання цього договору, а орендар зобов'язується прийняти, оплатити користування та своєчасно повернути надане орендодавцем обладнання.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що за цим договором орендодавець передає, а орендар приймає обладнання з оператором для виконання земляних та демонтажних робіт.
Відповідно до пунктів 4.1. - 4.4 договору вартість оренди навантажувача з гідромолотом за одну годину роботи складає 750 грн. Вартість оренди навантажувача «Bоbсаt S185» з ковшем, гідробуром, або пелетними вилами за одну годину роботи складає 430 гривень. Вартість оренди навантажувача «Воbсаt S630» з ковшем, гідробуром, або пелетними вилами за одну годину роботи складає 480 гривень. Доставка обладнання проводиться силами орендодавця за рахунок орендаря. Вартість доставки обладнання та зворотній вивіз становить 800 грн.
Згідно пункту 4.5. договору акти наданих послуг підписуються та скріплюються печатками сторін по завершенні робіт, або не рідше ніж один раз на місяць.
У пункті 4.6. договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем після підписання сторонами актів наданих послуг, в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 днів після підписання.
Згідно підпункту 5.1.2. пункту 5.1 договору обов'язком орендаря є своєчасно здійснювати орендні платежі.
Як зазначено у позовній заяві, позивач свої зобов'язання по договору оренди перед відповідачем виконав, передавши відповідачу у користування обладнання, що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг оренди механізмів та транспортних засобів № 0270 від 26.10.2018р. та № 0284 від 28.12.2018р.
Однак, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання по договору оренди виконав лише частково, не здійснивши оплати за орендоване обладнання по акту здачі-приймання наданих послуг оренди механізмів та транспортних засобів № 0284 від 28.12.2018р. на суму 56920,00 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість по орендній платі перед позивачем в зазначеному розмірі.
Керуючись частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 6198,59 грн. - інфляційних втрат та 3705,26 грн. - 3% річних.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 56920,00 грн. боргу по орендній платі, 3705,26 грн. - 3% річних та 6198,59 грн. інфляційних втрат. Крім того позивач просить стягнути з відповідача 2270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Як встановлено судом, 11.10.2018р. між Фізичною особою-підприємцем Засінчуком Володимиром Васильовичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аквазем» (орендар) укладено договір оренди №71-10/18, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець зобов'язується передати в строкове платне користування фронтальний навантажувач «Bоbсаt S185», або «Воbсаt S630» (далі за текстом - «обладнання») протягом одного дня з моменту підписання цього договору, а орендар зобов'язується прийняти, оплатити користування та своєчасно повернути надане орендодавцем обладнання.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг оренди механізмів та транспортних засобів № 0270 від 26.10.2018р. на суму 26760,00 грн. та № 0284 від 28.12.2018р. на суму 56920,00 грн.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог та як підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача по оренді становить 56920,00 грн. Докази сплати заборгованості в зазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 3705,26грн. та інфляційних втрат в розмірі 6198,59 грн. за період з 17.01.2019р. по 19.03.2021р.
Однак, враховуючи те, що акт здачі-приймання наданих послуг оренди механізмів та транспортних засобів № 0284 підписано 28.12.2018р., а оплату, відповідно до умов договору, слід було здійснити протягом не пізніше 20 днів після підписання такого акту, то першим днем виникнення заборгованості є 18.01.2019р., а не 17.01.2019р., як це зазначає позивач у поданому розрахунку позовних вимог.
Отже, судом було здійснено перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період з 18.01.2019р. по 19.03.2021р. Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що обгрунтованими та підлягають стягненню є 3% річних у розмірі 3700,58 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6072,60 грн.
При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2270,00 грн., що підтверджується квитанцією № 42825015 від 23.03.2021р.
Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2265,56 грн. судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквазем» (79059, Львівська область, місто Львів, вулиця Плугова, будинок 2, квартира 52, ідентифікаційний код 40552802) на користь Фізичної особи-підприємця Засінчука Володимира Васильовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 56920,00 грн. - основного боргу, 3700,58 грн. - 3% річних, 6072,60 грн. - інфляційних втрат та 2265,56 грн. - судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 05.07.2021р.
Суддя М.М. Петрашко