Справа № 947/11653/21
Провадження № 2-о/947/183/21
01.07.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
присяжних - Якимів Р.Б., Антоненко О.І.,
заявників - ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київський районний у м. Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про удочеріння,
15 квітня 2021 року заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просив надати дозвіл на удочеріння повнолітньої особи - ОСОБА_2 . Зобов'язати Київський відділ РАГС Одеського міського управління юстиції внести відповідні зміни в актовий запис та записати ОСОБА_1 , як батька повнолітньої особи - ОСОБА_2 . Змінити по-батькові ОСОБА_2 з « ОСОБА_2 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Свої вимоги мотивує тим, що 26.06.1993 року між ним та ОСОБА_5 було укладено шлюб. У ОСОБА_5 від першого шлюбу народилась донька - ОСОБА_2 .
Зазначає, що батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявник стверджує, що між ним та ОСОБА_2 з самого початку їхнього сумісного життя одразу склалися стабільні, гармонійні та доброзичливі стосунки, а також цілковита взаємоповага та взаєморозуміння.
Також зазначає, що з часу укладання шлюбу ОСОБА_2 мешкала разом з ним та його дружиною, тобто однією сім'єю, називає його «батьком», здійснює всілякий догляд та надає допомогу, та він в свою чергу, також підтримує та допомагає їй.
Ухвалою судді від 19.04.2021 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити.
Представник заінтересованої особи Київського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у3 судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, доходить до висновку що у задоволенні заяви слід відмовити за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 26 червня 1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Одесі, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Перевіряючи обґрунтованість вимог заяви, суд приймає до уваги те, що за положеннями ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина.
Відповідно до ч. 2 ст. 208 СК України у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.
Відповідно до ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров'я, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», у зв'язку із включенням у СК правових норм про усиновлення повнолітньої особи необхідно брати до уваги, що така особа може бути усиновлена лише у виняткових випадках, зокрема, якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття. Враховуючи винятковий характер права на усиновлення повнолітньої особи, суди мають установлювати при розгляді справ цієї категорії додаткові обставини, зокрема, необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв'язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо).
При цьому, звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв'язку (можливо, вже наявного фактично).
Слід зазначити, що заявником причини звернення з даною заявою до суду змінювались та пояснялись то необхідністюйого лікування та прийняття доленосних рішень щодо стану його здоров'я, то необхідністю керування належною йому фірмою, можливим виїздом за кордон тощо, тобто дійсна причина звернення з заявою про усиновлення сорокарічної особи у судовому засіданні встановлена не була.
Разом з тим, заявником не було доведено того, що заінтересована особа ОСОБА_2 була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття беручи до уваги те, що її мати ОСОБА_5 померла лише ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Більш того, неможливо встановити те, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 були батьками ОСОБА_2 , адже заявником не надано суду копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , не зазначено неможливість отримати вказаний доказ самостійно, не витребувано даний доказ за допомогою суду.
Зважаючи на положення СК України, суд вважає, що заявником не доведено переконливими та достатніми доказами можливість та необхідність в усиновленні заінтересованої особи, а також, на думку суду, заявник не розуміє всі правові аспекти усиновлення.
Вирішуючи питання по суті, суд бере до уваги, що заявник та заінтересована особа зареєстровані по різним адресам, доказів сумісного проживання суду не надали, наявність чоловіка (жінки), дітей суду не навели, причини усиновлення не визначили.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
У зв'язку з вищевикладеним, на підставі повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київський районний у м. Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про удочеріння задоволенню не підлягають, через їх безпідставність та необґрунтованість.
Керуючись ст.ст. 207, 208, 211, 224 Сімейного кодексу України, ст. ст. 258, 259, 263-265, 268, 313, 314, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Київський районний у м. Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про удочеріння - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.
Суддя Куриленко О. М.