29 червня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020150030003320.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6 ,
третя особа, щодо майна якої вирішується
питання про арешт - ОСОБА_5 ,
представник третьої особи, щодо майна якої вирішується
питання про арешт - ОСОБА_7 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого задоволено, накладено арешт тимчасово вилучені, під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 мобільний телефон Айфон, банківські картки «Приватбанк» та «Монобанк», купюри, візуально схожі на купюри номіналом: 500 грн. - 23 купюри, 100 доларів США - 3 купюри, 10 доларів США - 1 купюра, 100 доларів США - 394 купюри.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
ОСОБА_5 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказує на те, що її, як третю особу, щодо майна якої вирішувалось питання про арешт, не повідомлялось про дату та час розгляду клопотання слідчого про арешт майна. Копія ухвали отримана лише 04.06.2021 р.
Звертає увагу на те, що слідчий з клопотанням про накладення арешту на майно звернувся до суду із пропуском строку такого звернення.
Оскільки вона в даному кримінальному провадженні має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, то слідчий з клопотанням про накладення арешту на майно звернувся з порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 64-2 КПК України, оскільки в даному випадку з таким клопотанням мав звертатись лише прокурор.
На її думку даних на підтвердження необхідності накладення арешту на належне їй майно клопотання слідчого не містить, не зазначено обставин, які б свідчили про те, що вилучені під час обшуку речі та гроші відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучені за її місцем мешкання грошові кошти належать її матері та бабусі, яка заробила їх працюючи за кордоном, які призначались для придбання житла. За декілька днів до обшуку гроші їй принесли родичі, про що вона розказала своїй знайомій в офісі, в якому, зі слів працівників СБУ, проводилось цілодобове відеоспостереження. Ці обставини, на її переконання слугували підставою для проведення обшуку квартири, а саме з метою виявлення та вилучення грошових коштів.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
Органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020150030003320, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 301, ч. ч. 2, 3 ст. 303 КК України, встановлено, що ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_9 , переслідуючи мету особистої наживи та незаконного збагачення, організували зайняття та забезпечення надання платних сексуальних послуг (сутенерство) відвідувачам банних комплексів «Пальмира» та «С легким паром». До вказаної незаконної діяльності залучені адміністратори вказаних банних комплексів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Крім того, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_5 дізнались про можливість незаконного збагачення за рахунок виготовлення та збуту відеопродукції, зображень порнографічного характеру та вчинення розпусних дій у мережі Інтернет, для чого орендували та облаштували відповідним обладнанням офісні приміщення за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
19.03.2021 р. під час проведення контролю за вчиненням злочину, у формі оперативної закупки, задокументовано протиправну діяльність ОСОБА_15
29.04.2021 р. слідчим, на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва, проведено обшук за адресою АДРЕСА_4 , під час якого виявлено та вилучено речі та грошові кошти.
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, оскільки вказані предмети та їх вміст підлягають огляду для встановлення даних про вчинене кримінальне правопорушення, а саме смс повідомлень в месенджерах, відеозаписів та зображень порнографічного характеру, встановлення нікнеймів та осіб, які користувались послугами «веб моделей», ІР адреси та сайти відвідувань, передачі грошових коштів за послуги останніх, а тому має значення речових доказів.
Слідчий суддя, врахувавши, що виявлені та вилучені в ході обшуку предмети, речі та грошові кошти можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, відповідають критеріям ст. 98 КПК України, у ході досудового розслідування є необхідність дослідження даного майна, з метою збереження речових доказів, дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 та її представника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали, надані судом та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Апелянт зазначає, що копію оскаржуваного рішення вона не отримувала, а отримав її адвокат - ОСОБА_7 .
Відповідно матеріалам провадження ухвала слідчим суддею постановлена 07.05.2021 р. без участі третьої особи, щодо майна якої вирішувалось питання про арешт, ОСОБА_5 , при цьому, даних про отримання останньою копії судового рішення матеріали провадження не містять. Апеляційна скарга подана від імені ОСОБА_5 - 08.06.2021 р.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що у даному випадку строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущений.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, у разі накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що до ЄРДР 04.12.2020 р. за № 12020150030003320 внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 301, ч. ч. 2, 3 ст. 303 КК України, за фактом організації ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надання платних сексуальних послуг (сутенерство) відвідувачам банних комплексів «Пальмира» та «С легким паром», до чого залучили адміністраторів цих комплексів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Крім того, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_5 , дізнавшись про можливість незаконного збагачення за рахунок виготовлення та збуту відеопродукції та зображень порнографічного характеру у мережі Інтернет, орендували офісні приміщення на території м. Миколаєва та залучили, як веб моделей, певних осіб, які здійснювали незаконну діяльність в цих офісних приміщеннях, в тому числі і ОСОБА_5 .
З урахуванням наведених обставин, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна за місцем мешкання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_4 , мотивуючи своє клопотання виниклою необхідністю.
Разом з тим, в рамках даного кримінального провадження досудовим розслідуванням встановлені конкретні місця вчинення кримінальних правопорушень - це у АДРЕСА_5 та «С легким паром» - по АДРЕСА_6 , а також офісні приміщення за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
Зазначаючи про те, що ОСОБА_5 причетна до підшукання і оренди офісних приміщень, а також залучення певних осіб, в тому числі й себе, до незаконної діяльності, слідчий не зазначив, а слідчий суддя не врахував, яким чином ці обставини пов'язані з квартирою, в якій проживає ОСОБА_5 .
Отже, клопотання слідчого не містить даних, про те, що виявлене та вилучене слідчим в ході обшуку квартири, за місцем мешкання ОСОБА_5 майно, у виді мобільного телефону, банківської картки та купюр візуально схожих на купюри гривень та доларів США різних номіналів, на даний час, мають відношення до встановлених досудовим розслідуванням обставин кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим, апеляційний суд доходить висновку про відсутність, на даний час, достатніх підстав для накладення арешту на перелічене у клопотанні слідчого майно.
Крім наведеного, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020150030003320, з урахуванням положень ч. ч. 1-3 ст. 64-2 КПК України, має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, оскільки останній про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлялось.
Виходячи із змісту вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України, з клопотанням про арешт майна, яке належить третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт наділений прокурор, проте до суду з таким клопотанням звернувся слідчий, що суперечить наведеним вимогам кримінального процесуального закону та є окремою підставою для скасування рішення слідчого судді про накладення арешту на майно.
Крім цього, станом на день розгляду клопотання слідчого, ані слідчому судді, ані апеляційному суду не надано даних на підтвердження того, що виявлене та вилучене майно за місцем мешкання ОСОБА_5 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Отже, за наведених обставин та порушень вимог кримінального процесуального закону, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку за адресою АДРЕСА_4 , слід відмовити, а відтак подана апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 травня 2021 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020150030003320, скасувати.
Постановити нову ухвалу. У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_16 про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4 за місцем мешкання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020150030003320 - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
_____________________ ____________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3