Справа № 442/1290/19 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.
Провадження № 22-ц/811/1986/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
про залишення апеляційної скарги без руху
01 липня 2021 року суддя Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою особи, що не брала участі у справі ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Стебницької міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 10 квітня 2019 року з врахуванням ухвали про випралення описки від 24 червня 2019 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на гараж АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду оскаржила особа, яка не брала чучасті у справі ОСОБА_1 , подавши апеляційну скагу 28 травня 2021 року. В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуваним рішенням суду порушуються його права, оскільки спірний гараж він придбав у ОСОБА_4 за 75000 грн., а тому вважає, що даний гараж є його власністю.
Стверджує, що про оскаржуване рішення йому стало відомо 15 квітня 2021 року під час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до нього про усунення перешкод в користуванні гаражем, а тому просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Розглянувши вказані скаржником підстави для поновлення строку вважаю, що такі є неповажними, виходячи з наступного.
Дійсно, як зазначає апелянт, строк на апеляційне оскарження судового рішення для особи, яка не брала участі у справі обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, який для особи яка не брала участі у справі розпочинається з дня коли вона дізналася про рішення.
Як стверджує апелянт про рішення йому стало відомо 15 квітня 2021 року, однак апеляційну скаргу ним подано 28 травня 2021 року, тобто тридцятиденний строк пропущений, однак причин пропуску цього строку апелянт не зазначає.
Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами 1,4 ст.127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Згідно ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Апелянт не подав суду жодних доказів, які б свідчили про те, що у нього існували перешкоди подати апеляційну скаргу у тридцятиденний строк з дня коли він дізнався про рішення суду, а тому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
У п.27-29 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осовська та інші проти України» зазначено, що суд уже погоджувався, що хоча, перш за все, саме до повноважень національних судів належить вирішувати питання про будь-яке поновлення строку на апеляційне оскарження, такі повноваження не є необмеженими. Національні суди зобов'язані навести підстави. У кожній справі суди мають перевірити, чи можуть підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження виправдати втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує свободу розсуду судів щодо часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справах «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, пункт 41, від 03 квітня 2008 року, та «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, пункт 47, від 29 жовтня 2015 року).
Суд зазначає, що національні суди або посилались на «поважні підстави» (заява № 2075/13) в обґрунтування поновлення строку, без надання будь-якого пояснення чи оцінки цих підстав, або обмежувались встановленням того, що апеляційні скарги були подані з дотриманням процесуальних формальностей, без наведення будь-яких підстав.
У матеріалах справ немає доказів, а також немає жодних ознак того, що такі докази були надані національним судам.
Відтак для поновлення строку на апеляційне оскарження суду необхідно надати вагомі докази, які б ствердили неможливість подати апеляційну скаргу у тридцятиденний строк тобто з 15 квітня 2021 року по 15 травня 2021 року.
Враховуючи наведене, вважаю, що підстави вказані ОСОБА_1 для поновлення строку є неповажними, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без руху.
Керуючись ст.185,357 ЦПК України, суддя ,-
Підстави вказані ОСОБА_1 для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року визнати неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького місбькрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2019 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків, а саме подання заяви про поновлення строку, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, інакше у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено на підставі п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України.
Заяву про поновлення строку, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження представити Львівському апеляційному суду .
Суддя Мікуш Ю.Р.