Дата документу 14.06.2021 Справа № 937/3297/21
Єдиний унікальний № 937/3297/21 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/567/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 303 КПК України
14 червня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
16 квітня 2021 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В своїй скарзі ОСОБА_6 зазначав, що він 1 квітня 2021 року звернувся до ТУ ДБР в м. Мелітополі із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддею Кам'янсько-Дніпровського суду Запорізької області ОСОБА_7 , який зловживаючи службовим становищем 29 березня 2021 року постановив незаконну на його думку ухвалу.
Ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 квітня 2021 року було відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 з тих підстав, що останній у своїй заяві не наводить конкретних фактичних відомостей та обставин, передбачених ч. 5 ст. 214 КПК України, які свідчили б про існування підстав для кваліфікації дій судді за будь-якою зі статей Кримінального кодексу України, а вбачається лише незгода заявника із прийнятим судовим рішенням.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, зобов'язати ТУ ДБР внести відомості до ЄРДР.
Вказав, що всі факти зазначить у судовому засіданні.
Повідомлений належним чином ОСОБА_6 заяв про відкладення розгляду його апеляційної скарги, або про забезпечення його участі у розгляді справи не подавав.
Прокурор у судове засідання апеляційного суду не з'явився, надіславши клопотання про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_6 за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Враховуючи наведене та з урахуванням приписів ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає, що неприбуття сторін не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 6 квітня 2016 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження 51-8007км18) наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правосуддя.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Так, як вбачається із матеріалів скарги, начальником установи ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» 2 квітня 2021 року на адресу ТУ ДБР м. Мелітополі було направлено заяву ОСОБА_6 від 1 квітня 2021 року (а.с. 14).
Із змісту вказаної заяви ОСОБА_6 від 1 квітня 2021 року вбачається, що останній просив внести до ЄРДР відомості відносно судді Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області ОСОБА_7 , оскільки останній 29 березня 2021 року зловживаючи своїм службовим становищем виніс ухвалу (а.с. 12-13).
Як випливає із матеріалів скарги, відомості за заявою ОСОБА_6 до ЄРДР внесені не були.
Висновки суду першої інстанції з приводу того, що заява ОСОБА_6 від 1 квітня 2021 року не містить ознак кримінальних правопорушень, передбачених Особливою частиною КК України, а також не підтверджує факт вчинення таких правопорушень особою, зазначеною у скарзі є переконливими та обґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, враховуючи положення ч. 1 ст. 2, ст. 11 КК України, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Об'єктивна сторона злочину - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно - небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діяннями та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудового розслідування, крім іншого вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого злочину, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться в повідомленні про злочин, за відповідними статтями кримінального кодексу.
З заяви ОСОБА_6 до ТУ ДБР вбачається, що останній фактично не погоджується із винесеним по його справі рішенням суддею Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області ОСОБА_7 (а.с. 12).
Так, відповідно до Висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 1 липня 2013 року щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, вбачається, що для забезпечення незалежності суддів при отриманні заяви про вчинений суддею злочин, яке пов'язане зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки таку заяву або повідомлення, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
В статті 126 Конституції України передбачені гарантії незалежності і недоторканості суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкоджати виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності суддів та незалежності суддів. Зокрема, статтею 6 Закону встановлено заборону втручання у здійсненні правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи судів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України (254к/96-ВР) судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Рада суддів України у своїх зверненнях неодноразово зазначила, що незгода учасника судового процесу у справі з прийняттям судовим рішенням не може бути приводом до реєстрації заяви, повідомлення про вчинене суддею кримінальне правопорушення.
Отже, звернення в даному випадку до правоохоронних органів із заявою про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення суддею злочину особою, яка незгодна із прийнятим процесуальним судовим рішенням, є порушенням конституційних гарантій незалежності суду, є недопустимим і ніхто, крім суду, у встановленому законом порядку не вправі надавати оцінку судовому рішенню.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Так, із матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_6 фактично висловлює свою незгоду з судовим рішенням, постановленим 23 березня 2021 року суддею ОСОБА_7 , яким його скаргу на рішення про закриття кримінального провадження №42020081160000055 залишено без задоволення.
При цьому, ОСОБА_6 в разі незгоди із судовим рішенням мав можливість на реалізацію свого права щодо оскарження вказаного рішення в апеляційному порядку.
Будь-яких інших підстав ніж те, що суддею ОСОБА_7 винесено рішення по справі та скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, заявник в своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення від 1 квітня 2021 року не вказує.
При цьому, слід зауважити, що ОСОБА_6 взагалі не зазначає в чому саме вбачається в діях судді ОСОБА_7 склад кримінального правопорушення.
Враховуючи вищенаведене та те, що заява ОСОБА_6 не містить достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність у діях судді ОСОБА_7 ознак кримінального правопорушення, а фактично зводиться до його незгоди із прийнятим суддею судового рішення по його скарзі, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність доказів бездіяльності уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв законне і обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4