Справа № 766/10926/21
н/п 2/766/11235/21
про залишення позовної заяви без руху
02 липня 2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про визнання права власності та визнання протиправним та скасування рішення Херсонської міської ради від 24.04.2019 №1949,-
встановив:
01 липня 2021 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про визнання права власності та визнання протиправним та скасування рішення Херсонської міської ради від 24.04.2019 №1949, у якому просили визнати за ними право спільної сумісної власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, а саме: сарай (літера «Г»), сарай-гараж (літери «И», «Ж»), туалет (літера «Е»), вигрібну яму (№6) за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та передачу земельних ділянок у власність №1949 від 24.04.2019 року; стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позовну заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 року передана головуючому судді 02.07.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Розглянувши матеріали позовної заяви, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Звертаючись зо суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасувати рішення Херсонської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність вільних земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та передачу земельних ділянок у власність №1949 від 24.04.2019 року позивачі не конкретизують вцілому чи у частині оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Також, позивачам слід зазначити, якими саме діями чи бездіяльністю та які саме права та інтереси позивачів, що є предметом спору, порушено, невизнано чи оспорено відповідачем, та надати докази на підтвердження цих обставин.
Позивачам слід визначитися з колом осіб, на права та обов'язки яких може вплинути рішення суду та ініціювати питання про їх залучення до участі у справі як третіх осіб, зокрема, учасників за оскаржуваним рішенням Херсонської міської ради.
Також, у порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачі, не зазначають ціну позову. Звертається увага позивачів, що визначення ціни позову майнового характеру є обов'язковою вимогою до позовної заяви, і процесуальний закон не передбачає підстав звільнення позивачів від його виконання. Така вимога корелює з приписами ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру визначається виходячи саме із ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року №358.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
З урахуванням зазначеного позивачам необхідно вказати ціну позову, а для її визначення слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна, право власності на яке просять визнати позивачі, актуальну станом на час звернення до суду із позовом, чи інший доказ про вартість нерухомого майна та вказати дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст. 176 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У відповідності до ч. 7 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Відповідно до п. 12 постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Згідно абз. 1 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» та станом на 1 січня 2021 року становить 2270, 00 гривні. Отже, за одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору становить 908, 00 грн.
Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» та станом на 1 січня 2021 року становить 2270, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 908, 00 грн. (2270, 00 х 0.4) та не більше 11 350, 00 грн. (2270 х 5).
Судом встановлено, що позивачами пред'явлено одну позовну вимогу майнового характеру (щодо визнання права спільної сумісної власності) та одну позовну вимогу немайнового характеру (щодо визнання протиправним та скасування рішення). Однак, всупереч викладеним вимогам закону судовий збір за позовні вимогу майнового характеру жодним з них не сплачено. Крім того, позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виконано вимогу про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру.
Суд зауважує, що у випадку ненадання документу, що встановлює дійсну вартість майна, враховуючи реальні ціни на житло, середню вартість домоволодінь у м. Херсоні та приписи ч. 2 ст. 176 ЦПК України, суд попередньо визначає суму судового збору, який підлягає оплаті при поданні позову за вимогу майнового характеру у розмірі 11 350, 00 грн. (по 2837, 50 грн. з кожного), пропорційно до вимог кожного із позивачів.
Тобто, загальна сума несплаченого судового збору за позовними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складає 3 745, 50 грн. (2 837, 50 грн. + 908, 00 грн) з кожного, а за позовними вимогами ОСОБА_1 - 2 837, 50 грн.
Крім того, позивачами не зазначено посилань на докази по обставинам набуття ними у користування чи у власність спірного майна.
Таким чином, позивачам необхідно надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору у вказаному розмірі та усунути інші недоліки зазначені в ухвалі суду із наданням відповідної заяви на їх усунення.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивачів на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 37) про визнання права власності та визнання протиправним та скасування рішення Херсонської міської ради від 24.04.2019 №1949 - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачам.
Надати позивачам строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах