Справа № 766/10697/21
н/п 4-с/766/160/21
про залишення скарги без руху
02 липня 2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на дії державного виконавця, суб'єкт оскарження: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (73003, м. Херсон, вул.. Потьомкінська, буд. 42/14), стягувач: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул.. Лєскова, буд. 9),-
25 червня 2021 року заявник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, у якій просив визнати дії державного виконавця неправомірними; зобов'язати державного виконавця зняти арешт з усього майна (коштів) боржника ОСОБА_1 шляхом припинення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: обтяження номер - 6512435 від 30.07.2014 року, обтяження номер - 6512275 від 30.07.2014 року, обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 12862658 від 13.08.2012 року - обтяження на невизначене майно, все нерухоме майно; у виконавчих провадженнях ВП №46009652, 46009446, 43891272, 43891175, 43891097, 43891032.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції матеріали скарги з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021 року передано судді Булах Є.М. 30.06.2021 року.
В силу ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки положення ЦПК не визначають вимоги до змісту та порядку подачі скарги на дії державного виконавця, при вирішенні питання щодо призначення скарги до розгляду суд вважає, що слід виходити із загальних засад, визначених у ст. 185 ЦПК України, а сама скарга має відповідати вимогам ст. ст. 175 і 177 ЦПК України.
Дослідивши подану скаргу, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Всупереч цим вимогам заявником не вказано, які саме дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) оскаржуються.
Крім того, відповідно до положень ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.
У скарзі ОСОБА_1 не зазначає коли саме дізнався про своє порушене право, що унеможливлює суд встановити чи подано скаргу в межах визначених ст. 449 ЦПК України строків.
Крім того, заявлено вимогу про зобов'язання державного виконавця зняти арешт з усього майна шляхом припинення записів, що не узгоджується із приписами ст. 451 ЦПК України.
При цьому суддя зауважує, що залишення скарги без руху не є обмеженням права скаржника на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Враховуючи викладене, скаржнику необхідно уточнити подану скаргу та надати суду докази усунення вказаних недоліків.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 447-451 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на дії державного виконавця, суб'єкт оскарження: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (73003, м. Херсон, вул.. Потьомкінська, буд. 42/14), стягувач: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул.. Лєскова, буд. 9) - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення скарги без руху направити скаржнику.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення скарги без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, скарга вважатиметься не поданою та буде повернута.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах