Справа № 766/10924/21
н/п 2/766/11234/21
про залишення позовної заяви без руху
02 липня 2021 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
встановив:
01 липня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, у якому просив розірвати шлюб, укладений між сторонами та зареєстрований 14 жовтня 2017 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позовну заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2021 року передана головуючому судді 02.07.2021 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Всупереч п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено із посиланням на докази чи є у подружжя неповнолітні діти, зокрема які не досягли одного року.
Всупереч п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не надано відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися. Так, у разі відсутності спору та спільних неповнолітніх дітей, подружжя не позбавлене права розірвати шлюб в органах РАЦС за спільною заявою.
Всупереч п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Всупереч п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позові відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, позивачем не зазначено підстав звернення до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до відповідача, місце реєстрації якого, за відомостями вказаними позивачем, не віднесено до територіальної підсудності Херсонського міського суду Херсонської області.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), відносин, з яких виник спір, та його предмета. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено ЗУ «Про судовий збір».
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 4 ст. 175 ЦПК України).
Позивач у позові вказав, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, умови створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, міститься у ст. 12 Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та в постанові КАС у складі ВС від 19.10.2020 у справі № 240/934/20.
За таких обставин, беручи до уваги предмет та підстави позову, приходжу до висновку, що позов про розірвання шлюбу не стосується захисту прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій.
З огляду на викладене підстав для звільнення позивача від оплати судового збору у цій справі немає.
Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про розірвання шлюбу справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» та станом на 1 січня 2021 року становить 2270 гривні. Отже, за позовну вимогу про розірвання шлюбу сума судового збору становить 908, 00 грн. (2270, 00 х 0.4).
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору у вказаному розмірі та усунути інші недоліки зазначені в ухвалі суду із наданням відповідної заяви на їх усунення.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах