Справа № 609/604/21
1-кп/609/82/2021
05 липня 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, ч. 1 ст. 309 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210000000205 від 06.05.2020 року,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_3
захисника обвинуваченого: адвоката ОСОБА_5
З обвинувального акту вбачається, що на початку червня 2020 року ОСОБА_3 , перебуваючи на пустирі поблизу лісу, що неподалік села Шумбар Кременецького району Тернопільської області, побачив кущі рослини коноплі. Знаючи про те, що сухі верхівки та листки коноплі є наркотичним засобом канабісом (марихуаною) і його можна вживати шляхом куріння, у ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою його подальшого незаконного збуту.
Після цього ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел та посягаючи на встановлений з метою захисту здоров'я населення порядок обігу наркотичних засобів, в порушення ст.ст. 7 і 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», зірвав руками із кущів коноплі її верхівкові частини, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, після чого висушив його, подрібнив і помістив у згортки паперу та незаконно зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а також при собі, загальна маса якого в сухому (висушеному) вигляді становить 6,31 грама.
Таким чином, ОСОБА_3 на початку червня 2020 року умисно, незаконно придбав вказаний наркотичний засіб.
Згідно зі ст.ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Списку № 1 Таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг якого заборонено.
У подальшому, 25.06.2020, продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу і протиправного збагачення, ОСОБА_3 в телефонному режимі домовився про зустріч із ОСОБА_6 , особисті дані якого змінено в порядку ст.ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Надалі, близько 23 години 00 хвилин цього ж дня, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, незаконно зберігаючи канабіс, неподалік від будинку, в якому він мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , особисто зустрівся із ОСОБА_6 , який приймав участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, де, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваного ним діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, незаконно збув ОСОБА_6 за грошові кошти в сумі 1200 гривень, отримані від останнього, два паперові згортки із особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, загальна маса якого в сухому (висушеному) вигляді в перерахунку на суху речовину становить 6,31 грама.
Отже, громадянин ОСОБА_3 , у 2020 році, умисно, незаконно придбав, зберігав з метою збуту та 25.06.2020 незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 6,31 грама.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.
Окрім цього, в серпні 2020 року ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу села Шумбар Кременецького району Тернопільської області, на необробленій земельній ділянці, побачив кущі рослини коноплі. Знаючи про те, що листки коноплі є наркотичним засобом канабісом (марихуаною) і його можна вживати шляхом куріння, у ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Після цього, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел та посягаючи на встановлений з метою захисту здоров'я населення порядок обігу наркотичних засобів, в порушення ст. ст. 7, 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», зірвав руками із кущів коноплі її верхівкові частини, які є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.
Таким чином, ОСОБА_3 наприкінці серпня 2020 року умисно, незаконно придбав вказаний наркотичний засіб для власного вживання.
У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочину діяльність, доставив канабіс за місцем свого проживання у будинок за адресою: АДРЕСА_1 , висушив його та подрібнив.
Після цього, частину канабісу він помістив у полімерний прозорий безбарвний пакетик на застібку, який зберігав у власній кімнаті вказаного будинку, а іншу частину - у пластикову банку білого кольору із написом «Моліка сметанка» та згорток паперу із зошита в клітинку, які зберігав у паперовому ящику в гаражі. Зазначений канабіс ОСОБА_3 самостійно вживав шляхом куріння.
21 квітня 2021 року в період з 07 год. 15 хв. До 08 год. 42 хв. Під час проведення співробітниками Управління Служби безпеки України в Тернопільській області обшуку у будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено належні ОСОБА_3 :
-канабіс (марихуану), масою в сухому (висушеному) вигляді в перерахунку на суху речовину 24,831 грама, який містився у пластиковій банці білого кольору із написом «Моліка сметанка»;
-канабіс (марихуану), масою в сухому (висушеному) вигляді в перерахунку на суху речовину 0,603 грама, який містився у паперовому згортці паперу в клітинку;
-канабіс (марихуану), масою в сухому (висушеному) вигляді в перерахунку на суху речовину 3,730 грама, який містився у прозорому поліетиленовому пакеті із застібкою.
Згідно зі ст.ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Списку № 1 Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг якого заборонено.
Отже, у 2020-2021 роках громадянин України ОСОБА_3 незаконно придбав вказані вище особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено - канабіс, загальною масою в сухому (висушеному) вигляді в перерахунку на суху речовину 29,164 грама та до 21 квітня 2021 року незаконно зберігав їх без мети збуту за місцем свого проживання і реєстрації в будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України.
У суд обвинувальний акт надійшов разом з угодою про визнання винуватості.
27 травня 2021 року в м. Тернопіль між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12020210000000205 від 06.05.2020, з одного боку, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 з іншого боку, в присутності захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами вказаної угоди ОСОБА_3 зобов'язується: беззастережно та повністю визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 309 КК України, відповідно до обставин і правової кваліфікації, які викладені в угоді; співпрацювати зі слідчими слідчого відділу Управління СБУ в Тернопільській області та працівниками відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Тернопільської обласної прокуратури у викритті злочинних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження № 12020210000000205.
У вказаній угоді сторони дійшли згоди щодо міри покарання ОСОБА_3 за наявності обставин, що пом'якшують покарання, із застосуванням положень ст. 69 КК України, виходячи з вимог Кримінального кодексу України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів, про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання у вигляді позбавлення волі та із застосуванням при призначенні покарання ч. 1 ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, та не застосовуванні, на підставі ч. 2 ст. 69 КК України, додаткового покарання у виді конфіскації майна. Також, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим із призначених покарань, остаточного покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок.
Крім того, згідно з умовами даної угоди обвинуваченому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
В свою чергу, обвинувачений зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, та вид покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди. Обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, ч. 1 ст. 309 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті.
Захисник також вважала можливим затвердження угоди на вказаних умовах.
Прокурор вважав за можливе затвердити угоду та призначити узгоджене покарання.
За таких обставин, суд вважає доведеним, що своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, а також, що виразились у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту ОСОБА_3 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України та ч. 1 ст. 309 КК України.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості є результатом вільного волевиявлення обвинуваченого. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом.
Таким чином, виконавши вимоги ст. 474 КПК України, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, суд дійшов висновку, що є всі підстави для затвердження угоди, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2, п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Так, умови угоди не суперечать вимогам КПК України та Кримінального кодексу України, оскільки ст. 469 КПК України допускає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, яким є злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України та тяжких злочинів, яким і є злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, кримінальні правопорушення кваліфіковано правильно за ч. 1 ст. 309 КК України, ч. 2 ст. 307 КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.
Крім того, сторони угоди згодні на призначення узгодженого ними виду і міри покарання.
Підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлені.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, викриття ОСОБА_3 злочинних дій інших осіб під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження. Обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.
При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно ст.6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставин, які помякшують та обтяжують його покарання, враховуючи роз'яснення, надані в п.2, п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає, що обвинуваченому слід визначити покарання, з застосуванням ст.69 КК України, перейшовши до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч.2 ст.307 КК України, у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки наявні декілька обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, із урахуванням особи винного. Обрана обвинуваченому міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
При призначенні покарання, передбаченого угодою, на підставі ч.ч. 3, 5 ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, має незадовільний стан здоров'я - як обставини, що пом'якшують покарання.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_3 , його захисником ОСОБА_5 та прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 , на підставі якої ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України та ч. 2 ст. 307 КК України, та на підставі ч. 5 ст. 65 КК України, призначити узгоджене сторонами покарання.
Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З обвинуваченого слід стягнути процесуальні витрати за проведення судових експертиз матеріалів, речовин та виробів, відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 травня 2021 року, укладену між старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210000000205 від 06.05.2020р.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень 00 копійок;
- за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, на підставі ч. 2 ст. 69 КК України не призначати додаткового покарання у виді конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим із призначених покарань, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, без конфіскації майна.
Стягнути із ОСОБА_3 в користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз під час досудового розслідування:
- судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № 2/1-722/20 від 25.08.2020), вартістю 980 грн. 70 коп.;
- судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта № СЕ-19/120-21/4422-НЗПРАП від 14.05.2021), вартістю 1372 грн. 96 коп.
Речові докази:
- придбаний 25.06.2020 в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у громадянина ОСОБА_3 , особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою 5,91 грама (0,40 грама досліджуваної речовини використано під час проведення експертизи), поміщений в сейф-пакет експертної служби МВС України № 5408860;
- вилучений 21.04.2021 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, масою 28.564 грама (0,600 грама досліджуваної речовини використано під час проведення експертизи), поміщений у сейф-пакет експертної служби МВС України № 1811030;
- пластикову банку білого кольору із написом «Моліка сметанка», згорток паперу у клітинку та прозорий поліетиленовий пакет із застібкою, у яких містився вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, поміщені у сейф-пакет експертної служби МВС України № 3103372,
які передані на відповідальне зберігання в кімнату речових доказів УСБУ в Тернопільській області - після набрання вироком законної сили знищити.
Речові докази: сім-картку мобільного оператора «Київстар», якій відповідає номер НОМЕР_1 та сім-картку мобільного оператора «МТС», які відповідає номер НОМЕР_2 , що зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12020210000000205 від 06.05.2020 - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3 .
Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1