Справа № 466/4832/21
01 липня 2021 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Донченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №4 Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 184 ч 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 - будучи матір'ю неповнолітнього сина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 неналежно виконує батьківські обов'язки, а саме 26.05.2021 року близько 14.00 год. її син порушив порядок збуту об'єктів рослинного світу занесених до Червоної книги України (торгував конваліями), чим скоїла правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
На розгляд матеріалів адміністративної справи в суді правопорушниця не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про день та час розгляду матеріалів в суді.
Суд, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає можливим провести розгляд справи у відсутність правопорушника, який знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та повідомлений про те, що справа розглядатиметься Шевченківським районним судом міста Львова, але до суду не прибула, станом розгляду справи не цікавилась.
При цьому суд зауважує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті, а також в даних матеріалах наявні пояснення правопорушниці в яких остання вину визнає, тому справу слід розглянути без участі правопорушниці.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.
Вина правопорушниці у скоєному правопорушенні стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ №693509 від 26.05.2021 року, рапортом працівника поліції та іншими матеріалами адміністративної справи.
Дії правопорушниці слід вірно кваліфікувати за ст. 184 ч. 1 КУпАП.
У відповідності до ст. ст. 34, 35 КУпАП - обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення - письмові розкаяння правопорушника, обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності правопорушення, правопорушник може бути звільнений від адміністративної відповідальності та йому оголошено усне зауваження.
Враховуючи особу, яка притягається до відповідальності, обставини справи, малозначність вчиненого нею адміністративного правопорушення, відсутність тяжких наслідків, враховуючи, що правопорушниця ніде не працює, вважаю за доцільне звільнити ОСОБА_1 відповідно до ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності за малозначністю адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Згідно положень ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити за малозначність вчиненого правопорушення в діях ОСОБА_1 то відповідно судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 22, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 ч. 1 КУпАП закрити, звільнивши її від адміністративної відповідальності за малозначністю та обмежитись усним зауваженням.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Суддя Ю. В. Донченко