Справа № 454/4051/20
Іменем України
"30" червня 2021 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Казана І.С.,
секретяра Кафтан О.Ю.,
із участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Острика С.О.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката Дениса А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , - про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 17000грн. як відшкодування завданої неправомірними діями відповідача моральної шкоди. Свій позов обґрунтовує тим, що в період із 3 по 16 травня 2020 року, а згодом з 24 по 28 травня 2020 року відповідач, будучи його сусідом, гучно включав музику на своєму подвір'ї через стаціонарну акустичну систему, на будь-які зауваження не реагував; вважає, що такими своїми діями ОСОБА_2 порушував не тільки громадський порядок, але і його спокій, так як позивач із дружиною є старшими людьми та потребують тишини; внаслідок вказаних дій відповідача було підірвано його здоров'я, з яким у нього склалися проблеми, погіршився його психологічний та емоційний стан; відтак ОСОБА_1 просить у судовому порядку стягнути із відповідача заявлену моральну шкоду, завдану внаслідок душевних страждань від шуму гучної музики, а також понесені ним судові витрати у справі.
У судовому засіданні в режимі відеозв'язку позивач та його представник-адвокат позов підтримали та просили його задовольнити; на підтвердження власної позиції посилались на викладені у зверненні до суду обставини та подані докази.
Відповідач подав до суду відзив, яким заперечив проти позову, але визнав, що музику в себе на повір'ї включає, так як така позитивно впливає на стан здоров'я його дитини; однак не вбачає свої дії протиправними, просив у позові відмовити; у судовому засіданні в режимі відеозв'язку підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позов банально доказуючи, що в травні 2021 року він перебував за межами України, продемонстрував суду акустичну колонку розміром як коробок сірників, розповідаючи, що вона не видає сильної музики.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 проживає із своєю дружиною у житловому будинку АДРЕСА_1 ; по сусідству із ним у житловому будинку АДРЕСА_2 проживає відповідач.
Як з'ясовано в ході судового розгляду та визнається відповідачем він періодично включає музику на своєму подвір'ї; водночас судом установлено, що між сторонами ще з 2018 року склались недобросусідські відносини через поламану відповідачем гойдалку, що відремонтував ОСОБА_1 , що в останнього зсихають дерева-сосни і в цьому він підозрює сусіда ОСОБА_2 та є інші непорозуміння. Через наведене суд уважає найбільш близьким до істини, що відповідач саме в період із 3 по 16 травня 2020 року, а далі з 24 по 28 травня 2020 року навмисне включав голосно некомфортну для позивача музику.
Із відповіді на адвокатський запит Сокальського ВП Червоноградського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 03.07.2020р. відомо, що за зверненням громадянина ОСОБА_1 працівниками поліції було проведено перевірку та прийнято рішення провести індивідуально-роз'яснювальну бесіду щодо недопущення порушення вимог ст. 182 КУпАП, а також попередити про відповідальність за порушення вимог даної норми.
Копією Пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 підтверджується його інвалідність третьої групи; згідно висновку психолога Львівської обласної психіатричної лікарні від 15.06.2020р. щодо обстежуваного ОСОБА_1 , вбачається, що останній скаржився на головні болі, неспокій, роздратованість та безсоння через гучну музику, яку включає сусід; йому рекомендовано уникнення стресових ситуацій та психоемоційного навантаження.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як роз'яснено в п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_2 позивачеві ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок шуму від гучної музики позивач зазнав душевних страждань, у нього з'явилися головні болі, він втратив вагу, з'явився неспокій, роздратованість та безсоння, почав приймати заспокійливі препарати. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує в сукупності вищевказані негативні наслідки, які настали для позивача, характер та обсяг його страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, ступінь вини відповідача, та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, вважає за можливе позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково та для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди стягнути з відповідача в його користь 500 гривень.
Щодо вимоги про стягнення судових витрат суд зазначає наступне:
Згідно із ч. ч. 1 і 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволенні позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких належать зокрема і витрати на професійну правничу допомогу адвоката; частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; при цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Як роз'яснено в п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 №10, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені; до складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною витрати, та їх сплата повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.
Зважаючи на ту обставину, що позивачем не підтверджено належними доказами понесення витрат на правничу допомогу в заявленому в позові, а саме суду не представлено договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг та платіжні доручення, - тому вимога сторони позивача про стягнення витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.
Із урахуванням раніше наведене, суд прийшов до такого вирішення спору виходячи із засад змагальності щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, диспозитивності цивільного судочинства, аналізуючи пояснення сторін, подані ними суду матеріали; главою 5 Цивільного-процесуального Закону регламентовано поняття доказів, їх належність та допустимість; обов'язок доказування і подання доказів. Ураховуючи все у сукупності із поясненнями сторін, їх представників-адвокатів та свідка; що позивачем на підтвердження своєї позиції надано лише ґрунтовні відповіді з відділу поліції та від сільського голови, а не представлено жодним чином доказів про затрачені кошти на лікування і, що воно пов'язане саме із шумом музики, не додано про вжиті заходи державними установами (чи поліцією в порядку КУпАП, чи Держстандартом про визначений і, зокрема фахівцем рівень шуму та, чи він перевищує встановлені норми); позивачем не мотивовано пред'явлену в позові суму, що суд вважає значно завищеною і нічим не доведеною в зазначеному розмірі, а відтак суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_2 кошти на відшкодування моральної (немайнової) шкоди в сумі 500грн.; а з урахуванням питання задоволення позову з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто сплачений ним документально підтверджений судовий збір.
Керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , зареєстрованого в с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області, - у користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , - 500(п'ятсот)гривень як відшкодування моральної (немайнової) шкоди та сплачений судовий збір у розмірі 840,8(вісімсот сорок гривень 80коп.)грн., ВСЬОГО: 1340,8(одну тисячу триста сорок гривень 80коп.)грн.
Стягнути із ОСОБА_2 у дохід держави 68(шістдесят вісім)грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення 5 липня 2021 року повного судового рішення.
Суддя