Справа № 234/7924/21
Провадження № 3/234/2501/21
01 липня 2021 року м. Краматорськ
Суддя Краматорського міського суду Донецької області Фоміна Ю.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Краматорськ Донецької області, працює сторожем ДНЗ №6, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України,
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №688321 від 03.06.2021 року, ОСОБА_1 з 23.04.2021 року по 02.06.2021 року за місцем свого мешкання ухилилася від виконання батьківських обов'язків відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до пропуску виробничої практики без поважних причини, своїми діями порушила ст.12 Закону України «Про охорону дитинства».
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в ухиленні батьківських обов'язків не визнала та пояснила, що дочка мешкає разом із нею, на даний час дочка відрахована з учбового закладу, оскільки дочка не бажає продовжувати навчання. Вона завжди з нею проводить бесіди про необхідність отримання професійної освіти, та ніколи не перешкоджала її навчанню. Зі слід дочки вона ходила на заняття. Її дочка вже доросла та самостійна.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідальність за порушення ч. 1 ст. 184 КУпАП наступає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події, складу адміністративного правопорушення. Наявність події, складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У судовому засіданні досліджені матеріали справи про адміністративні правопорушення, а саме протокол про адміністративне правопорушення, лист Краматорського Вищого професійного училища від 18.05.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 з 23.04.2021 року відсутня на виробничої практики без поважних причин, останню було звільнено з оплачувальної практики.
Також в матеріалах справи маються письмові пояснення ОСОБА_1 в яких вона зазначає, що дочка відмовляється ходити на навчання, вплинути на дочку вона не може. Зобов'язується посилити контроль за вихованням та навчанням дочки.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про освіту», метою професійної (професійно-технічної) освіти є формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності і перспектив кар'єрного зростання впродовж життя. . Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної (професійно-технічної) освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», здобувачі освіти (вихованці, здобувачі освіти) закладу професійної (професійно-технічної) освіти є суб'єктами професійної (професійно-технічної) освіти. Учень закладу професійної (професійно-технічної) освіти - це випускник закладу загальної середньої освіти II-III ступенів, зарахований до закладу професійної (професійно-технічної) освіти на навчання за програмами первинної професійної підготовки. Учню закладу професійної (професійно-технічної) освіти видається учнівський квиток. Слухач закладу професійної (професійно-технічної) освіти - це особа, зарахована до цього закладу на навчання за програмами професійного (професійно-технічного) навчання, у тому числі перепідготовки чи підвищення кваліфікації.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», здобувачі освіти закладу професійної (професійно-технічної) освіти, крім обов'язків, передбачених Законом України "Про освіту", зобов'язані: виконувати вимоги освітніх програм і системи контролю знань, умінь і навичок; відвідувати заняття, в тому числі й за індивідуальним графіком; виконувати під час проходження виробничої практики вимоги нормативно-правових актів, які регулюють працю працівників відповідних підприємств, установ, організацій; дотримувати правил охорони праці та техніки безпеки під час практичного навчання і виробничої практики; бережно ставитись до обладнання, засобів навчання та інвентаря, що використовуються в навчально-виробничому і навчально-виховному процесі.
Збитки, навмисно заподіяні здобувачами освіти закладу освіти, підприємству, установі, організації, відшкодовуються ними особисто або за рахунок їх батьків (опікунів) відповідно до законодавства.
За невиконання обов'язків і систематичне порушення статуту закладу професійної (професійно-технічної) освіти, правил внутрішнього розпорядку закладу професійної (професійно-технічної) освіти, незадовільну успішність до здобувача освіти застосовуються такі заходи впливу, як попередження, догана, відрахування з закладу освіти.
Порядок накладання дисциплінарного стягнення, відрахування з закладу професійної (професійно-технічної) освіти встановлюється його статутом та правилами внутрішнього розпорядку.
З закладу професійної (професійно-технічної) освіти здобувачі освіти можуть бути відраховані за: власним бажанням; станом здоров'я; переведенням, за його згодою, в інший заклад освіти; незадовільні успішність, поведінку; невиконання вимог навчального плану та освітніх програм; вироком суду, який набрав законної сили; грубі порушення навчальної дисципліни або правил внутрішнього розпорядку закладу професійної (професійно-технічної) освіти.
Здобувачі освіти при відрахуванні з закладу професійної (професійно-технічної) освіти можуть бути атестовані за досягнутим рівнем кваліфікації.
Отже, враховуючи пояснення ОСОБА_1 , а також положення Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», відповідно до яких суб'єктом професійної (професійно-технічної) освіти є саме учень закладу, який зобов'язаний відвідувати заняття, та до якого можуть бути застосовані певні заходи впливу, в тому числі відрахування з закладу, та закон не наділяє такими обов'язками батьків суб'єкта професійної (професійно-технічної) освіти як контроль за відвідуванням занять учнів закладу або іншими обов'язками щодо забезпечення навчального процесу, яким саме нормативним актом передбачений обов'язок батьків по забезпеченню відвідувань занять, від яких саме батьківських обов'язків ухилилася мати, в протоколі не зазначено, у зв'язку із чим суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
При таких обставинах провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 184 КУпАП, п. 1 ч.1 ст. 247, 284 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.
На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.
Суддя Краматорського міського суду Ю. В. Фоміна