Справа № 234/3576/21
Провадження № 2/234/2370/21
26 травня 2021 року Краматорський міський суд Донецької області в складі судді Лутая А.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович; 2) головний державний виконавець Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Сас Артем Юрійович, -
Позивачка ОСОБА_1 18.03.2021р звернулася до суду з даним позовом, вказуючи, що 10.03.2021р їй стало відомо, що згідно ВП №64726574, яке було заведено головним державним виконавцем Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (надалі - Червоногвардійського ВДВС у м.Макіївці СМУ МЮ (м.Харків)) ОСОБА_2 на підставі виконавчого документу, який виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (надалі - Київського МНО) Остапенко Євгеном Михайловичем, відносно неї ( ОСОБА_1 ) відкрито виконавче провадження. Згідно до постанови про відкриття їй стало відомо, що 30.11.2020р приватним нотаріусом Київського МНО Остапенко Є.М. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (надалі - ТОВ «Фінпром маркет») вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №23058 про стягнення з неї ( ОСОБА_1 ) заборгованості у сумі 11 643,88грн. Зазначає, що за заявою ТОВ «Фінпром маркет» головним держвиконавцем Червоногвардійського ВДВС у м.Макіївці СМУ МЮ (м.Харків)) ОСОБА_2 було прийнято до виконання виконавчий напис. Наполягає, що ніяких договірних відносин з ТОВ «Фінпром маркет», які б могли потягнути боргові зобов'язання, вона ( ОСОБА_1 ) не мала та не має, документів, що підтверджують безспірність її заборгованості перед ТОВ «Фінпром маркет» та встановлюють прострочення виконання зобов'язання нотаріусу не могло бути надано, оскільки вони відсутні взагалі. Вважає, що у зв'язку із відсутністю документів, підтверджуючих безспірність її ( ОСОБА_1 ) заборгованості перед стягувачем, нотаріусом було допущено грубе порушення норм права, що регулюють порядок та підстави для видачі виконавчого напису, що є безсумнівною підставою для визнання виконавчого напису №23058 від 30.11.2020р таким, що не підлягає виконанню. Крім того, вказує, що неправомірність дій нотаріуса підтверджується листом МЮ України від 10.08.2020р №1098. З посиланням на норми Закону України «Про нотаріат», на практику Верховного Суду, вказує, що відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Просить визнати виконавчий напис виданий 30.11.2020р, вчинений приватним нотаріусом Київського МНО Остапенко Є.М. за заявою ТОВ «Фінпром маркет», зареєстрований у реєстрі за №23058, про стягнення з неї ( ОСОБА_1 ) заборгованості у сумі 11643,88грн таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Краматорського міського суду від 23.03.2021р позовна заява була прийнята до розгляду та було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивачка ОСОБА_1 в позові просила розглядати справу без її участі.
Представник відповідача - ТОВ «Фінпром маркет», надав суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 .
Справа розглянута судом у відповідності до ч.ч.3, 5 ст.279 ЦПК України без проведення судового засідання та повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, так як від сторін не надійшло клопотань про інше.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважаю за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з таких підстав.
З позовної заяви та матеріалів справи судом встановлено, що 31 січня 2014 року між позивачкою ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» було укладено Договір №02252/04424LCCA про відкриття банківського рахунку, кредитного обслуговуання рахунку та встановлення кредитного ліміту.
Відповідно до Договору факторингу №18102020-ФК, укладеного 18.10.2020 між Тоариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», останній набув право вимоги до Боржників, зазначених у Реєстрі Заборгованостей, у тому числі і до ОСОБА_1 за Договором №02252/04424LCCA від 31.01.2014.
30 листопада 2020 року виконавчим написом приватного нотаріуса Київського МНО Остапенко Є.М. за реєстровим №23058 на підставі кредитного договору №02252/04424LCCA від 31.01.2014 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» за період з 21.02.2018 по 13.11.2020 включно, було стягнуто суму у розмірі: 10 237,82 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 246,06 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 110,00 грн - заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією; 50,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 11 643,88 грн.
Виконавчий напис набрав чинності 30 листопада 2020 року.
Відповідно до даного виконавчого напису від 30.11.2020р, головний держвиконавець Червоногвардійського ВДВС у м.Макіївці СМУ МЮ (м.Харків) Сас А.Ю. 04 березня 2021 року було відкрито виконавче провадження ВП №647265874.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. При цьому, відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993року №3425-XII" Про нотаріат" (далі - Закон "Про нотаріат") нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22лютого 2012року за№ 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо, нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин було визнано незаконною та нечинною.
Згідно вказаної постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, вона набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року зазначена вище постанова була залишена без змін.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п.10.2 Постанови від 20 травня 2013 року №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" роз'яснив, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).
Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського МНО Остапенко Є.М. від 30.11.2020 року №23058, - оскільки розмір, та взагалі наявність боргових зобов'язань позивачки перед ТОВ "Фінпром Маркет», який визначений у виконавчому написі нотаріуса, не є підтвердженим, що є порушенням вимоги п. 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, а також відсутні докази належного направлення та отримання позивачкою письмової вимоги про усунення порушень у не менш ніж тридцятиденний строк, що є обов'язковою вимогою відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", тому за відсутності доказів наявності з боку позивачки боргу у визначеному відповідачем розмірі, у останнього були відсутні правові підстави звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису щодо стягнення такого боргу.
Всупереч наведеному, нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата ВС у постанові від 29.03.2019 у цивільній справі №137/1666/16-ц.
Під час розгляду справи встановлено, що згідно виконавчого напису підставою для звернення відповідача до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису є заборгованість позивачки у розмірі 11 593,88 грн. перед ТОВ «Фінпром Маркет».
Перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов'язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов'язання. Боржник не отримувала письмових повідомлень про заборгованість, його ніхто не викликав для дачі пояснень до приватного виконавця, ніяких документів більше йому не направлялось.
Так, суду не надано доказів того, що приватному нотаріусу представником відповідача ТОВ «Фінпром Маркет» для вчинення нотаріального напису надано документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії, у зв'язку із чим суд позбавлений можливості перевірити факт дотримання приватним нотаріусом, в момент вчинення нотаріальної дії, встановленого порядку.
Отже, оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом із порушенням вимог статті 88 Закону України "Про нотаріат" та пункту 284 Інструкції, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною, також суду не надано доказів про наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем.
Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, тобто 454, 00 грн, а також 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 227,00 грн.
Решта 50 відсотків судового збору, згідно ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р №296/5, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович; 2) головний державний виконавець Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Сас Артем Юрійович - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 30 листопада 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №23058, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (місцезнаходження: вул.Стельмаха Михайла, 9-А, офіс 204, м.Ірпінь, Київська область) заборгованості у розмірі 11 643,88грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , із державного бюджету 50 відсотків судового збору за подання позовної заяви, сплаченого 11.03.2021р в сумі 908,00 грн (квитанція про сплату №65489 від 11.03.2021р), тобто у розмірі 454,00 грн., а також 50 відсотків судового збору за подання заяви про забезпечення позову, сплаченого 11.03.2021р в сумі 454,00 грн (квитанція про сплату №65692 від 11.03.2021р), тобто у розмірі 227,00 грн, а всього 681,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: вул.Стельмаха Михайла, 9-А, офіс 204, м.Ірпінь, Київська область, 08200) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 681,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького ппеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: А.М.Лутай